23 січня 2024 року Епіфаній Думенко привітав з 95-літтям главу УПЦ КП Філарета. Про це пише Главком.

Примітно, що вітальний лист передав не сам Епіфаній, а секретар Київської “митрополії” ПЦУ “архієпископ” Вишгородський Агапіт. У ньому глава ПЦУ згадав про складне дитинство та важкий шлях свого колишнього наставника та висловив сподівання на подальшу співпрацю.

«Від мене особисто та від нашої Помісної Церкви прийміть вітання з нагоди ювілею 95-ліття від дня Вашого народження. В юності через трагічні події ІІ Світової війни та загибель на фронті батька Ви відчули покликання до служіння Богу і Його Святій Церкві. У такий незбагненний для людського розуміння спосіб Господь Своїм Промислом через горе і страждання спрямував Вас до блага. І в подальшому така незбагненна дія Промислу не раз виявлялася щодо Вас», – зауважив Епіфаній.

Він додав, що “Ви багато потрудилися для Церкви в складних умовах як за радянського часу, так і в час відродження незалежної України. Ми визнаємо і шануємо добрі плоди Вашої тривалої праці, зокрема – розбудову і утвердження Помісної Церкви, Ваш внесок у проведення Об’єднавчого Собору та отримання Томоса про автокефалію”.

Однак, за словами Думенка, Філарет обрав «інший шлях», який “не прийняли і не приймуть ані повнота Церкви, ані українське суспільство”.

«Представники повноти Православної Церкви України – єпископат, духовенство, вірні, а також представники всіх верств українського суспільства, святкуючи разом в Палаці “Україна” Ваше 90-ліття, засвідчили Вам щиру вдячність за все, зроблене для того, щоби шлях Української Церкви до визнаного автокефального статусу був довершений. Тоді ми щиро мали надію, що і надалі будемо співпрацювати з Вами, як нашим Почесним Патріархом, матимемо у Вашій особі підтримку в подальшому утверджені Помісної Церкви. На жаль, Ви обрали інший шлях – той, який тоді здавався Вам вірним. Але який не прийняли і не приймуть ані повнота Церкви, ані українське суспільство, що за ці роки стало ясним і для всіх очевидним», – запевнив Епіфаній.

Глава ПЦУ підкреслив, що, «попри весь біль і смуток, завдані Церкві і народу гіркими наслідками згаданого вибору, ми незмінно шануємо Вашу попередню працю на благо Помісної Церкви і України. І тому в день Вашого ювілею щиро бажаємо Вам мудрості, мужності, благодатного наставлення від Бога, примноження духа терпіння і любові, зміцнення тілесних сил. І молимося, щоби Господь благословив вінець Вашої життєвої дороги вірними рішеннями заради миру і єдності Церкви. Нехай Боже благословення перебуває з Вами!»