“Тому що 31 рік у нас існувала релігійна організація, яка могла порушувати все законодавство про охорону історичних і культурних пам’яток, могла що завгодно робити, в тому числі на території національних заповідників. Представники цієї організації були фактично на привілейованому становищі, і тут нарешті через 31 рік їм говорять: “Ви існуєте у правовій державі. Ми подивилися на все, що ви робили, і маємо претензії”, – зазначи він.

За словами релігієзнавця, керівництво монастиря повинно було передбачити, що за недотримання законодавства їх можуть виселити з Лаври.

“Держава абсолютно не повинна займатися такого роду проблемами, де жити ченцям. Керівництво УПЦ і монастиря мусило було думати, як вони дотримуються законодавства, що буде, коли раптом із них спитають за всією суворістю закону. Де вони будуть жити? Там половина людей — нормальні монахи, тобто ті, які дотримуються обітниць. А половина людей просто заробляє у Лаврі, має по кілька квартир. Тож нехай вони живуть на дачах у “Паші-Мерседеса”, на своїх власних квартирах, це не повинно турбувати державу абсолютно”, – заявив Чорноморець.

Він додав, що “державу має турбувати, чи є дотримання законодавства, чи немає? Порушено законодавство — заповідник не має права продовжувати договір. І те, що треба було давно наводити порядок, ми говорили десятиліттями — історики, релігієзнавці, юристи”.

“Ці люди повинні нести відповідальність. А ми думаємо, що коли вони священики і можуть оголосити голодування, то ми не повинні їх чіпати. Але ж ми не маємо якусь групу людей виносити за межі закону. Влада чітко повинна говорити: ось вам строки, дотримуйтесь законодавства; якщо ваші єпископи позбавлені громадянства, то мають бути виселені. Не має бути жодного сумніву, що ми робимо щось не так. Так робиться в усіх цивілізованих країнах. Якщо у Франції є якісь проповідники, що не дотримуються охоронного законодавства щодо пам’яток архітектури, чи вони мусульмани, чи католики — приїжджає поліція і все опечатує. І до побачення!”, — заявив Юрій Чорноморець.