Проаналізувавши інформаційний порядок денний останніх двох тижнів щодо Української Православної Церкви, дійшли такого висновку – влада активно працюватиме за двома напрямками. Перший і найскладніший – це спроба проголосувати в другому читанні за законопроект №8371, спрямований на заборону УПЦ. Другий, що грає роль втішного призу, – остаточне виселення Церкви з Києво-Печерської Лаври.
Якщо говорити про законопроект №8371, то в українського істеблішменту з цією справою відверто “не пішло”. Весь лютий його лобісти анонсували голосування на початок березня. На початку березня зібралася профільна комісія, яка посилила норми цього закону, заявивши про голосування вже в середині місяця. Називали навіть точне число – 20.03. Пізніше, після зазначеної дати, говорили, що ухвалять наприкінці березня.
У підсумку – надворі квітень, парламентську сесію закінчено. Закон не проголосовано. За різними даними, у парламенті не вистачає голосів за закон №8371. Депутати чи то не хочуть брати на себе відповідальність, чи то дійсно богобоязливі і навідріз відмовляються брати участь у розправі над УПЦ. Ба більше, мова пішла про те, що навіть у монобільшості багато хто хоче здати депутатські мандати достроково.
Свою роль у цьому питанні зіграв адвокат УПЦ Роберт Амстердам. Юрист із міжнародним ім’ям не дає парламентаріям розслабитися, регулярно нагадуючи про персональну відповідальність у разі їхньої участі в розправі над Церквою. Додає масла у вогонь і горезвісний вакуум легітимності, який фактично почався вчора, 31 березня. Саме цього дня, 5 років тому, Зеленський був обраний президентом України. Повноваження спливають 20.05, а нові вибори так і не призначено.
Проте “яструби” від партії Порошенка та інші “потураєви” не спускають руки з пульсу церковного питання. І ось уже кілька днів поспіль, один за одним, публікуються різні “вкидання” щодо Києво-Печерської Лаври. Характерно, що про Лавру говорять ті ж самі, хто горлопанив про заборону УПЦ. Це наводить на думки про те, що було дано команду переключитися і вивести кейс із забороною УПЦ в площину вигнання Церкви з Києво-Печерської Лаври. За останні кілька днів цій темі було присвячено близько 10-ти публікацій і відеоматеріалів у топових ЗМІ, які пізніше були розтиражовані їхніми медійними сателітами.
У підсумку складається така картина: український уряд, який так і не зумів заборонити УПЦ, вирішив задовольнити очікування сподіваючих, відігравшись на Києво-Печерській Лаврі. З точки зору закону, для остаточного вигнання УПЦ з обителі, немає необхідності шукати підтримки в депутатів. Договір з УПЦ вже розірвано, а виселення ченців із самого ранку вже неодноразово відпрацьовано в регіонах. Тож, потрібна лише політична воля. Найімовірніше, саме для цього останніми днями триває інформаційна підготовка з питання Києво-Печерської Лаври і перебування в ній УПЦ.
Звісно, суто теоретично, влада може “продавити” голосування за закон №8371 на позачерговій сесії, яку, судячи з усього, планують скликати найближчим часом у зв’язку з необхідністю ухвалення закону про мобілізацію. Однак, цілком можливо, що депутати використовують закон №8371 як предмет торгу, мовляв, “ми вам – голоси за мобілізацію, а ви нас не чіпаєте з Церквою”. З точки зору перспектив, такий варіант значно сприятливіший, адже війна рано чи пізно закінчиться, а ось погром Церкви доведеться розгрібати не один рік.
Що ж, чекаємо і спостерігаємо, чи мають сенс наші припущення.
