Колишній клірик УПЦ Ілля Істратов в інтерв’ю ресурсу РІСУ відповів, зокрема, на питання, що саме змусило його піти з УПЦ.

“Сукупність факторів посприяла цьому. Але, безумовно, початок цьому процесу поклав повномасштабний наступ. Слід віддати належне, у перший день вторгнення митрополит Онуфрій зробив важливе звернення, де засудив війну, назвавши її Каїновим гріхом. Але по суті це єдине звернення від нього у такому дусі і практично всі захисники УПЦ завжди апелюють до цього звернення, оскільки фактично більше ні до чого”, – заявив він.

Істратов додав, що “надія була на Собор УПЦ” в Феофанії, однак “у глобальному сенсі нічого не змінилося. Половинчасті рішення Собору, показове відмежування від РПЦ, занадто толерантні висловлювання. Все це тільки заклало фундамент для подальших проблем УПЦ”.

“По нормальному, вже після цього Собору все стало зрозуміло і вже можна було здійснювати перехід, але особисто я не міг так просто піти, не зробивши від себе все можливе, щоб принаймні якось змінити становище на краще. Тому на початку минулого року я долучився до руху підписантів в УПЦ — це група небайдужих священиків, котрі не можуть спокійно сидіти і дивитись на те, як на очах руйнується УПЦ. Особисто моє “підписантство” розпочалось з підписання звернення до Священного Синоду УПЦ з 10 запитаннями, у котрих священство просило своє керівництво дати чіткі відповіді щодо канонічного статусу УПЦ та щодо взаємовідношення з РПЦ. Синод проігнорував це звернення, не надавши жодної відповіді”, – сказав колишній священик УПЦ.

“Я пішов з УПЦ, тому що на сьогоднішній день особисто для себе вже не бачу жодної можливості якось вплинути на політику керівництва УПЦ. Якщо воно не хоче розривати прямий зв’язок з РПЦ, а я, у свою чергу, не хочу бути частиною Московського патріархату, то набагато простіше вже мені піти, аніж марно чекати на зміни через два роки повномасштабної війни та нести колективну відповідальність за певні вчинки деяких відверто проросійських архиєреїв УПЦ”, – підкреслив Ілля Істратов.