Може, комусь це здасться дивним, проте важке становище Української Православної Церкви вкрай позитивно позначається на формуванні антицерковного іміджу ПЦУ. Спрацьовує елементарний закон фізики – кожна дія викликає протидію. По суті, нам нічого не потрібно робити для того, щоб ПЦУ просто виштовхнула зі свого середовища будь-які натяки на церковність.
Протягом декількох років, на противагу євангельським принципам, представники і прихильники ПЦУ з кулаками захоплюють храми. Недавній концерт в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври, відібраному у Церкви по їхній “милості”, не знайшов засудження з їхнього боку, а окремі “видатні” діячі цієї організації навіть спробували виправдати подію. Їх глава – Думенко, абсолютно не соромлячись свого статусу, вимагає заборонити УПЦ, свідомо створюючи немислимі труднощі мільйонам православних співгромадян.
Днями ще один діяч цієї організації – Євстратій Зоря, відкинув дійсність всесвітньо відомих і всеправославно визнаних чудес, що відбуваються щорічно на Святій Землі. Намагаючись безглуздо виправдати спробу їх структури сподобатися “замовникам” шляхом переходу на новий календар, спікер ПЦУ дійшов до спростування Благодатного вогню, Фаворського чуда в день Преображення Господнього і зміни течії Йордану в Богоявлення. І все це лише тому, що ці аргументи використовують як виправдання необхідності зберігання “старого стилю”.
Але це дуже добре! Як би погано і огидно це не виглядало – це добре! Заперечуючи сакральність і містичність Церкви, повірте, ці новообновленці дійдуть і до заперечення Тіла і Крові Христових в чаші Євхаристії. Окремі їх представники, до речі, вже на повному серйозі дискутують про дійсність чудес від святих мощей. До заперечення дива Євхаристії залишається буквально кілька кроків. А добре це тому, що така рефлексія з їхнього боку вказує на їхню справжню природу. Все більше ми переконуємося в тому, що від Церкви там одна лиш назва і форма одягу.
Як не дивно, така секуляризація церковного життя в Україні багато в чому допоможе істинній Церкві. По-перше, завдяки тому, що відбувається, з нашого середовища вийдуть ті, хто був з нами, але не були нашими. Тобто Церква очиститься. По-друге, ті, хто знаходиться в пошуку істини, зможуть порівняти справжню Церкву і фальшивку, зробивши відповідні висновки. По-третє, ті, кому імпонувала ідея об’єднання з ПЦУ переконаються в тому, що на сьогоднішній день такий варіант розвитку подій не тільки згубний для всієї Церкви, а й неможливий в принципі.
“По ділах їх пізнаєте їх”, – сказано в Євангелії. А тут вже й справи і слова – красномовніше нікуди. Намагаючись визначити себе Церквою, ці люди впали в перманентне святотатство, а велике, як відомо, починається з малого. Ось так, маленькими кроками, ПЦУ і прийде до великого богозаперечення, навічно перетворившись в бюро ритуальних послуг на службі у державних інтересів.
