Єпархія Рашко-Призренська (Грачаниця, Косово і Метохія) підтвердила, що Сербська Православна Церква очікує на повернення монастирю Високі Дечани права на володіння 24 гектарами землі та лісу навколо обителі. Таке рішення Конституційний суд у Приштині ухвалив ще 2016 року, проте албанська влада його досі не виконала, пише «Правлайф».
31 жовтня 2021 року доповідач Європейського парламенту по Косово Віола фон Крамон закликала приштинський «уряд» виконати ухвалу суду щодо повернення монастирю Високі Дечани прилеглої землі.
«Терпимість та взаємна повага – основа мультиетнічного суспільства. Спадщина Сербської Православної Церкви в Косово має бути захищена та користуватися всією повнотою прав. Таким чином, я закликаю уряд Косова нарешті виконати вердикт Конституційного суду, оскільки верховенство закону означає рівне ставлення до всіх», – написала Крамон на своїй сторінці в Twitter.
Своє повідомлення євродепутат проілюструвала фотографією з настоятелем Високих Дечан о. Саввою (Яничем), який, за її словами, «може відігравати конструктивну роль у суспільному діалозі».
Слова доповідачки Європарламенту викликали миттєву реакцію албанської сторони. Асоціація істориків так званого Косова «Альджі Хадрі» заявила, що рішення про повернення власності монастирю є неконституційним та незаконним і реалізовано не буде. В асоціації наголосили, що Високим Дечанам у Косово «ніхто не загрожує, окрім зловмисної політики сербського персоналу монастиря».
З цього приводу в єпархії зазначають: «Рішення КС є остаточним і безвідкличним, і його невиконання ще раз свідчить про правову загрозу монастирю. У тому числі й з цієї причини впливова європейська організація захисту культурної спадщини Europa Nostra включила Високі Дечани до переліку семи найуразливіших культурних та історичних об’єктів Європи на 2021 рік».
Нагадаємо, Високі Дечани – об’єкт не тільки Сербської Православної Церкви, що найчастіше зазнає нападів, але й християнства в цілому на території Європи. У 2000, 2004 та 2007 роках по монастирю проводилися мінометні обстріли. 2014 року на стінах обителі з’явилися графіті UCK (Армія звільнення Косова) та ISIS (ІДІЛ), а в січні 2016-го четверо озброєних косовських албанців було заарештовано перед її брамою, і, як з’ясувалося, двоє з них перебували в чорному списку прибічників ІДІЛ. Сьогодні монастир знаходиться під посиленою охороною миротворчої місії НАТО на території Косово і Метохії КФОР.
