11 липня в Молдові відбулися парламентські вибори. Перемогу здобула президентська партія «Дія і солідарність». Багато колег небезпідставно стурбовані можливими негативними наслідками того, що в республіці влада зосередилася в руках прозахідних сил. Нас же насамперед цікавить як результати голосування можуть позначитися на становищі Православної Церкви. І тут є приводи для занепокоєння.
Як відомо, в Молдові багато років існує церковний розкол. У країні діють Православна Церква Молдови, що є самокерованою в складі Московського Патріархату, і так звана Бессарабська Митрополія, створена на початку 1990-х рр. Румунським Патріархатом. Румунська Церква вважає Молдову своєю канонічною територією, однак допускає співіснування в країні двох юрисдикцій (своєї і РПЦ).
Для румунської влади митрополія є одним з інструментів просування в республіці уніоністських ідей. У квітні ц.р. молдавські ЗМІ повідомляли, що Бухарест в якості однієї з умов фінансової допомоги Кишиніву в 2021 р. наполегливо рекомендував владі Молдавії провести церковну реформу. Вона полягала в збільшенні ролі в регіоні Бессарабської митрополії і поступовому видворенні духовенства Православної церкви Молдови.
Минулі вибори створюють найбільш “сприятливі” умови для наступу на ПЦМ. Законодавчий орган і уряд переходять в руки прозахідних сил. У витісненні Православної Церкви Молдови зацікавлена не тільки Румунія, але і колективний Захід, який жадає послабити єдність Руської Церкви. І тут немає ніякої конспірології. Згадаймо, як 2 роки тому британський Королівський інститут міжнародних відносин (Chatham House) стверджував, що «Молдавська православна церква, яка підпорядковується Руській православній церкві, є активним вектором російського впливу і пропаганди в Молдові». Британські експерти тоді рекомендували різним НКО «не привертаючи невиправданої відсічі, звернутися до молодих проєвропейських і більш ліберальних священиків для просування прогресивного голосу в Церкві».
Навіть Ватикан робить заяви в подібному ключі. Цього року Католицька благодійна організація «Допомога церкві в біді», що має статус папського фонду, представила доповідь про релігійну свободу в світі. Відносно Молдови в ньому було сказано, що МПЦ «десятиліттями просуває російський політичний порядок денний».
За іронією долі, ці вибори показали неспроможність подібних тверджень. Якби ПЦМ дійсно втручалася в політичні процеси, то результати виборів, сміємо припустити, могли б бути іншими. Особливо в Молдові, де переважна більшість населення є православним і належить саме ПЦМ.
Як бачимо, з такими порадниками на Заході загрози втручання влади в релігійну сферу не подаються чимось малоймовірним. Активніших дій від Санду чекають і в самій Бессарабської митрополії. Її глава, заборонений в служінні Руською Церквою архієпископ Петро Педурару, з радістю сприйняв новину про перемогу партії Санду. У вітальному листі членам партії він сказав, що підсумки виборів «вселяють надію на зміну ситуації на краще не тільки для країни і громадян, а й для духовенства і віруючих Бессарабської митрополії», наголосивши, що попередня влада ставилися до митрополії в дискримінаційному ключі. При цьому Педурару додав: «Ми сподіваємося, що ви при прийнятті рішень не будете залишати поза увагою той факт, що в Республіці Молдова немає єдиного православного співтовариства і що існує Митрополича церква Бессарабії, яка є канонічна і представляє Румунську Православну Церкву».
Не варто заспокоювати себе тим, що Санду до недавнього часу дистанціювалася від втручання в релігійну сферу. У сусідній Україні Зеленський теж заявляв про свій нейтралітет в питаннях релігії, однак через якийсь час змінив свої погляди, ставши загравати з Фанаром і ПЦУ. Як відомо, закон попиту і пропозиції працює не тільки в економіці.
