Предстоятель Української Греко-Католицької церкви (2005-2011) вважає, що проблема сучасної української влади полягає в тому, що три покоління жителів країни знищувалося радянською владою. «Мені здається, одна з причин – дуже слаба влада. Але я не дуже і дивуюсь. Бо ж та влада – то люди, які виховувалися в Радянському Союзі. Не треба казати, що то є конче погані люди, але вони інакше не вміють. Вони поводяться так, як їх вивчили, як їх наставили. І тому ми можемо нарікати, але з другої сторони треба собі усвідомлювати, хто то є. То є жертви режиму, люди духовно поранені», – висловився Гузар.
Він вважає, що Революція Гідності, що так само, як і Помаранчева Революція, вселяла надії в серця українців, закінчилася поразкою, тому що політикани, що мали б служити народові, натомість думають лише про себе та свої здобутки. «Ті люди, які в політиці, і які мали би служити народові, вони думають про себе, а не про нарід. Вони все ще живуть радянськими категоріями. Вони не думають: як би ми могли краще Україну поставити, зорганізувати наше життя. Вони думають про себе: як би забезпечити собі кращі доходи, мати більше впливу, на те, щоби могти багатіти, а не на те, щоби могти краще служити», – наголошує колишній предстоятель УГКЦ.
Гузар висловив свою стурбованість тим фактом, що Україна так поволі рухається вперед і вбачає в цьому і провину Церкви: «Митрополит Шептицький видав книжечку: «Як будувати рідну хату?» Не ремонтувати, а будувати! Ми ще не будуємо. Біда, власне, що ще нема навіть заохоти. Мені прикро сказати, але, думаю, що може і Церква людей замало підганяє, заохочує. Власне, до тих громадянських чеснот ми повинні далеко більше мати активних душпастирів. Тепер, Богу дякувати, останніми роками починається щось рухатися в Церкві».
Також Любомир Гузар вважає, що влада, яку ми мали за 25 років і до сьогодні маємо – це не та влада, яка будує, адже вони не ті державні мужі, які думають наперед.