«Без сумніву, в Україні залишаться єпископи, священики та віруючі,
котрі будуть вслід за Москвою декларувати, що «греки відпали від істинної віри».
Однак абсолютно зрозуміло, що це буде найменш освічена частина кліру та пастви.
Якою буде доля цього сумнівного «остатку»? І чи зможе така – основана на ідеології православного фундаменталізму – церковна структура зберегти свій вплив в українському суспільстві?»
Митрополит Олександр (Драбинко)
«Ми як архієреї Київського патріархату будемо висувати і
підтримувати кандидатуру патріарха Філарета.
Тому що іншої такої кандидатури, яку б можна було порівняти з ним за досвідом
та якостями як духовного лідера, керівника, ми не бачимо…
Ніякої іншої кандидатури ніхто не висував.
Ми вважаємо, що патріарх Філарет має бути обраний…»
Євстратій (Зоря)
Сьогодні, в сучасних реаліях, в Україні вирішується доля Православної Церкви. Без сумніву, ми живемо в цікавий час і в досить глобальну епоху. Та конфронтація, яка виникла між двома найвпливовішими православними патріархатами, ставить рядових українців в доволі непросте положення. Адже багатомільйонна Українська Православна Церква стала ніби заложником ситуації: без неї фактично вирішують її долю. Одіозні фігури вказують, що це і не Церква, хтось пропонує перейменовувати, а інші взагалі заборонити. Та, на думку того ж Константинополя, саме УПЦ має стати ядром ймовірної Помісної Церкви. Анонсований Собор поки проходить напружену підготовку, і взагалі його можливість проведення доволі сумнівна. Тому варто розібратися, які ймовірні варіанти розвитку подій і головні учасники.
Явка виборців
З точки зору багатьох церковних аналітиків, у соборі має взяти участь близько 60 архієреїв: 40 представники Київського патріархату, 15 автокефали, ну і в районі 3-4 – УПЦ. Тому є очевидним факт, що більшість буде належати саме Київському патріархату. Звісно, єдності між учасниками не було, і очевидно, її і не буде, а цій умовній «солідарності» мають посприяти відповідні контролюючі служби, які підкажуть «преосвященним» відповідний «жереб». То хто є кандидатом на предстоятельство в новоутвореній церковній структурі?
№ 1 Філарет
Київський патріархат, власне, і не приховує, що висуванцем від їхньої організації має бути її очільник – 90-ій «патріарх-митрополит-архієпископ» Філарет. За роки свого управління Філарет породив плеяду своїх прихильників, які за будь-яких умов і обставин підтримають саме його. В принципі, стара гвардія єпископату РПЦ чудово знає, якими методами це відбувається: шантаж, залякування, погрози. Тільки у 1990 році це не спрацювало і, очевидно, не спрацює і зараз. Якщо вірити достовірним джерелам, то на сьогоднішній день існує лист з Фанару, адресований УПЦ КП і УАПЦ, в якому закликають їх очільників не висувати своїх кандидатур. А якщо буде спротив, то, очевидно, ніякого собору не буде, а буде функціонувати екзархат Вселенського Патріарха, що грекам теж дуже по душі. Знаючи їхню ментальність, ми можемо не дивуватись, що вони не привикли поспішати. Тобто рядові архієреї УПЦ КП змушені визнавати своїм предстоятелем Патріарха Варфоломія і при першому ж «дзвінку» із Стамбула змушені все виконувати беззаперечно, бо у іншому випадку «заборона» і повертайтеся, друзі, на свої старі місця. Тільки от дилема – невже Філарет так просто відступить?
УАПЦ і їх вибір
З автокефалами ситуація найпростіша – вони беззаперечно підтримають того, на кого покаже перст Константинополя. Це і очевидно, адже УАПЦ найбільш ідеологічно близька до самостійності церковної як такої, а з другої сторони, Патріарх Варфоломій для них дійсно дороговказ. Про це свідчить остання акція з переданням Андріївської церкви на Подолі, коли митрополит Макарій, при досить сумнівних обставинах, схилив голову і сказав, хай буде воля Патріарха зі Стамбулу. Тому ці 14 голосів одностайно підтримають кандидата, якого буде «курирувати» Константинополь, але вони точно не проголосують за Філарета. Останні звинувачення Макарія Малетича про це ясно говорять – будь-хто, тільки не Філарет.
Чи є свій кандидат в УАПЦ? Насправді важко сказати. Те, що Макарій Малетич не буде балотуватися, це очевидно. Ну а формація Віктора Бедя і його амбіції – все можливо. Колишній клірик УПЦ, який хотів потрапити в КП, однак отримав «єпископську» посвяту в УАПЦ, – це цікавий персонаж. В минулому юрист, партійний працівник, а в майбутньому предстоятель Помісної Церкви – варіант досить специфічний. Однак це, швидше за все, з області фантастики, але, як показують сьогоднішні реалії, що не можливо в УПЦ чи РПЦ, можливо у Патріарха Варфоломія, такі вони, греки.
Кандидат від УПЦ
Поки що відкрито підтримали проект Єдиної помісної церкви від УПЦ два архієреї-митрополити – владики Софроній і Олександр. Однак, знову зі свідчень експертів, прихильників є більше, але вони себе не хочуть відкрито позиціонувати. Також є посил на те, що Патріарху Варфоломію звернення підписали в районі десяти єпископів УПЦ, але офіційного підтвердження цьому досі немає. Безумовно, Фанар зацікавлений, щоб архієреї УПЦ увійшли в цей проект і стали серцевиною автокефальної Церкви.
Нещодавно митрополит Лука (Коваленко) у відкритому інтернет-просторі опублікував лист, в якому запитує свого колегу, митрополита Вінницького Симеона (Шостацького), чи може він спростувати чи підтвердити його рішення висуватися на пост Предстоятеля. Такі звинувачення не є пустими з кількох важливих причин.
По-перше, у 2014 році владика Симеон висував свою кандидатуру на пост предстоятеля УПЦ – але зі скрипом програв. По-друге, він очолює Вінницьку кафедру – вотчина Президента і Прем`єр-міністра, у них свої інтереси. Однак відкрито митрополит Симеон про це не говорить і, більше того, у мас-медіа немає його офіційних заяв чи коментарів, в яких на це була б дана чітка відповідь «так» або «ні». Тому є підстави підозрювати, що такий сценарій відбувається «за сімома замками».
Також важливою в даному питанні є позиція самого Константинополя: чи вони делегуватимуть свого екзарха, чи підтримають вибір українців, а можливо, взагалі відкладуть все це в довгий ящик, адже своє представництво в Україні вони фактично вже відкрили.
Однак час – найкращий критерій, і саме він покаже, чи дійсно в Україні постане нова Помісна Церква, чи це черговий гучний фейк.
Сергій Назарчук