Народний депутат від партії “Слуга народу” визнав, що за тиском і можливою забороною Української Православної Церкви, стоїть бажання української влади примусити духовенство і вірян УПЦ увійти до складу ПЦУ. Про це він написав в авторській колонці на сайті “Главком”.

“УПЦ не хоче об’єднання з ПЦУ, а та, в свою чергу, з УПЦ. Що б не говорили з цього приводу церковники, головна проблема об’єднання полягає в тому, що в разі об’єднання в новій структурі буде втричі більше єпископів, ніж потрібно. Ніхто не хоче втрачати статус і привілеї, в УПЦ ієрархів і зараз набагато більше, ніж охоплює здоровий глузд! Влада ж, своєю чергою, намагається розв’язати одночасно дві проблеми: позбутися російської церкви на власній території і звести всіх православних у ПЦУ”, – написав депутат.

Водночас Дунда визнає, що тиск шляхом ухвалення закону №8371, спрямованого на заборону УПЦ, не приніс очікуваного результату і створив низку проблем, які влада тепер не знає, як вирішити.

“Спроба тиснути на УПЦ законом зазнала невдачі, з одного боку, через втрату темпу, з іншого боку, через те, що держава не змогла адекватно пояснити світовій спільноті, чого вона від церкви реально хоче. Як результат, голосів і волі для ухвалення закону не вистачає”, – міркує Дунда.

Депутат додав, що, на його думку, вирішити проблему з УПЦ можна за три кроки. Якщо УПЦ виконає вимоги влади, тоді до Неї не буде жодних претензій.

“Почати бажано з формування власних вимог держави до УПЦ. У реалії їх є тільки три. Держава має публічно задекларувати, що в разі їх виконання жодних претензій до УПЦ вона не матиме. Ось ці вимоги, які доречно було б озвучити публічно і запропонувати церкві підписати їх як пакт порозуміння з державою: 1) УПЦ публічно і чітко визнає Росію агресором, країною, яка вчинила нічим не спровокований напад на Україну; 2) УПЦ публічно і чітко визнає ідеологію “русского міра” єретичною і не церковною; 3) УПЦ припиняє будь-яке канонічне, духовне чи якесь інше спілкування з РПЦ доти, доки РПЦ на чолі з патріархом не покається в єресі й не засудить війну; 4) Зробить це УПЦ – прапор їй у руки, живіть спокійно. Не зробить – перетвориться на організацію, яка виправдовує війну. Якщо церква не приймає цих умов, то заборона її діяльності буде сприйнята світовою спільнотою як виправдана дія. Якщо частина єпископів не погоджується, то потрапляє під заборону”, – пише нардеп.

Крім того, Олег Дунда написав, що в разі розриву відносин УПЦ з РПЦ, перша опиниться поза канонічним полем. Тому, депутат запропонував, щоб держава просила у Константинопольського патріарха надати УПЦ тимчасовий канонічний статус, у якому вона перебуватиме доти, доки не зможе увійти до складу ПЦУ.

“Після ухвалення трьох пунктів УПЦ опиниться в абсолютно неканонічному стані, тому, щоб підсолодити пігулку, держава повинна звернутися до Вселенського Патріарха з проханням надати УПЦ “тимчасовий канонічний статус”. У такому статусі вона зможе перебувати досить довго, поки не складуться умови для спокійного церковного об’єднання в Україні. Але головна мета буде досягнута – жодних структур, афілійованих із РПЦ, в Україні не буде”, – підсумував Олег Дунда.

Нагадаємо, раніше екс-митрополит Української Православної Церкви, який перейшов у 2018 році до ПЦУ, Олександр Драбинко розповів про своє бачення майбутнього УПЦ після ухвалення закону №8371, спрямованого на заборону Церкви. Він вважає, що масового відтоку духовенства і вірян УПЦ в ПЦУ не відбудеться, а сама УПЦ “піде в катакомби”.