За результатами вчорашнього засідання Синоду РПЦ підтвердилися наші прогнози. Російська Церква не стала розривати відносини з Румунським Патріархатом. Відповідь Синоду РПЦ була м’якою і навряд чи загрозливою: “Висловити рішучу незгоду з цими постановами, які в разі їх подальшої реалізації неминуче призведуть до тяжких наслідків як для двосторонніх відносин Руської та Румунської Православних Церков, так і для єдності Православної Церкви в цілому”.

Якщо міркувати з точки зору логіки, то “подальша реалізація” постанов Румунської Церкви насправді вже давно має місце, однак стосується вона виключно Молдови. Раніше ми повідомляли про майже десяток випадків, коли священики Православної Церкви Молдови переходили до Бессарабської митрополії РумПЦ. Щодо “українського питання” поки що все стоїть на місці.

Тим не менш, важливими є кілька окремих моментів. По-перше, це рішення Синоду з’явилося швидше через ситуацію в Молдові, ніж через Україну. Українське питання згадано побіжно, що вказує на наявність певного розуміння в питанні необхідності порятунку парафій УПЦ за рахунок сусідніх Помісних Церков у разі ухвалення закону 8371, спрямованого на заборону УПЦ. Говорячи простіше, станом на зараз РПЦ готова до боротьби за парафії в Молдові, але відносно не проти сценарію з Румунською Православною Церквою України.

Другий і не менш важливий момент – це підтримка УПЦ, яку висловили на Синоді РПЦ: “Висловити підтримку Українській Православній Церкві та Православній Церкві Молдови, їхнім Першоієрархам, єпископату, духовенству, чернецтву і мирянам у зв’язку з неканонічними зазіханнями з боку Синоду Румунського Патріархату”. Це ще раз підтверджує той факт, що в РПЦ, не без тривоги, але з поблажливістю ставляться до того, що в справі виживання УПЦ застосовні різні способи, зрозуміло – в межах розумного. І вже точно ніхто не вважає УПЦ розкольниками.