Влада, ПЦУ і греко-католики намагаються стиснути кільце навколо Свято-Успенської Почаївської Лаври. Процес відбувається практично синхронно і за кількома напрямками. Судячи з усього – кінцевою метою є поділ обителі між українськими схизматиками та уніатами.
Перша лінія – державна. Вона проходить через Кременецько-Почаївський історико-культурний заповідник. Діяльність місцевої філії Мінкульту спрямована на юридичне обґрунтування видворення УПЦ з усіх стратегічно важливих об’єктів, які, за сумісництвом, є пам’ятками архітектури. Першими на цьому напрямку стали Свято-Миколаївський кафедральний собор міста Кременця та Свято-Богоявленський жіночий монастир. Влада безпідставно відмовилася продовжувати договори про використання релігійним громадам храму і монастиря, про що ми повідомляли раніше. Після відмови громади собору і черниць залишати приміщення, місцеві чиновники влаштували їм фактичний культурний геноцид, відрізавши їх від усіх комунальних послуг.
Друга лінія виходить із середовища ПЦУ. Сьогодні ми вже повідомили про те, що місцева єпархія цієї організації запланувала на 28 вересня конференцію “Почаївська Лавра та її вплив на формування української православної ідентичності”. Характерно, що захід відбуватиметься не в обласному центрі, а в тому ж Кременці, фактично під Почаєвом.
Точно так само розвивається третя лінія, що виходить з УГКЦ. Уніати так само оголосили про триденну міжнародну конференцію, присвячену 250-річчю коронації Почаївської ікони Божої Матері. Свій захід греко-католики збираються провести в Зарваниці.
Виходячи з усіх цих “збігів”, створюється стійке враження, що синхронність цих подій аж ніяк не випадкова. Усі ці несподівані конференції з боку ПЦУ та УГКЦ найбільше нагадують спробу історико-культурного обґрунтування своїх претензій на Почаївську Лавру. ПЦУ, найімовірніше, розповідатиме про епоху Якова Панчука та легендарну дружбу преподобного Амфілохія Почаївського з бандерівцями, долучаючи до цього всього відомості про те, що обитель було засновано за часів підпорядкування Київської митрополії Константинопольському патріархату.
Греко-католики, своєю чергою, розкажуть про той період, коли монастир був під унією. До речі, недарма тема їхньої конференції присвячена саме коронації Почаївської ікони. Цей суто католицький звичай є символом прямого зв’язку українських греко-католиків із Ватиканом, адже коронувати ікони Богородиці має право виключно Папа Римський. Для тих, хто цікавиться історією Лаври, не секрет, що і Почавський образ був коронований саме главою Ватикану.
За великим рахунком, за всім, що відбувається, чітко простежується головний замовник в особі державних органів, перед якими поставлено завдання вигнати УПЦ з Почаєва. Якби у всьому цьому не було зацікавленості держави, тоді ні ПЦУ, ні УГКЦ не було б сенсу витрачати час на порожні розмови про своє “право бути в Лаврі”. Очевидно, що за результатами заходів, у супроводжуючих ЗМІ пройде суттєва інформаційна артпідготовка, результатом якої стане якесь соцопитування з метою формування громадської думки, звісно ж – не на користь УПЦ в обителі.
Говорячи простіше, найближчі місяці будуть присвячені виштовхуванню УПЦ з Почаєва, природно, із залученням досвіду і механізмів, відпрацьованих у Києво-Печерській Лаврі. А в цьому арсеналі і мітинги радикалів, і знеструмлення приміщень, і експропріація культових споруд і земель. Крім того, якщо в Раді таки ухвалять закон про заборону УПЦ, все це буде значно простіше провернути. Тож вірянам і ченцям Лаври потрібно бути готовими до протистояння, що наближається.
