Патріарх Кирил направив вікарію Одеської єпархії архієпископу Арцизькому Віктору відповідь на його відкрите звернення від 23 липня 2023 року, адресоване йому та членам Священного Синоду Руської Православної Церкви. Відповідь Патріарха опублікував офіційний сайт Патріархії.

“Його Високопреосвященству, Високопреосвященнішому Віктору, архієпископу Арцизькому, вікарію Одеської єпархії, наміснику Свято-Іллінського чоловічого монастиря Одеси, наміснику Свято-Успенського Одеського Патріаршого чоловічого монастиря

Ваше Високопреосвященство!

Ознайомився з Вашим відкритим листом від 23 липня 2023 року, адресованим мені і членам Священного Синоду Руської Православної Церкви. Різкий і вкрай зухвалий тон звернення, обраний Вами для вираження своїх почуттів, можу пояснити лише станом сильного емоційного потрясіння, в якому Ви перебуваєте через трагедію, що сталася. Вважав за потрібне відповісти Вам прямо і відкрито.

Звістка про руйнування Одеського Спасо-Преображенського собору відгукнулася в моєму серці величезним болем і глибокою скорботою. Цей величний храм, споруджений на народні кошти турботами митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела, я мав радість освячувати великим чином у 2010 році. І донині з теплотою згадую дивовижні почуття, пережиті мною тоді, коли ми “єдиними устами і єдиним серцем” разом із сонмом архієреїв, духовенства і благочестивих одеситів славили Превічного Бога й молилися “за всіх і за вся”.

Тому немає нині слів, щоб описати ту гіркоту, яку я відчув, дізнавшись про завдані храму пошкодження. Розумію, як сильно поранив Вашу душу вид руйнувань Преображенського собору. Повною мірою поділяю скорботу всіх православних жителів міста, так само як і їхню радість від того, що головна святиня храму – Касперівська ікона Божої Матері – дивом не постраждала і була віднайдена в цілості.

Водночас висловлені Вами звинувачення і закиди, звернені до мене і моїх побратимів, які брали участь в Архієрейській нараді, видаються, м’яко кажучи, необґрунтованими і несправедливими. Вибірковий підхід до фактів у таких ситуаціях абсолютно недоречний.

Руйнування храмів, загибель і страждання мирного населення почалися дев’ять років тому на Донбасі. Відтоді вся повнота Руської Церкви молиться і за кожного загиблого, і за тих, хто втратив під час конфлікту рідних і близьких, і за тих, хто залишився без даху над головою. Вся повнота Руської Церкви сумує за кожною зруйнованою або зневаженою святинею. Всі ці роки ми робимо все можливе для надання допомоги нужденним і постраждалим незалежно від їхньої віри, національності та політичних переконань. Про це, перш за все, йшлося на Архієрейській Нараді, яка, разом з тим, підтвердила вірність нашого єпископату канонічним засадам Церкви.

У непрості для світового Православ’я часи Руська Церква залишається в єдності з Помісними Церквами і православними ієрархами, які “не поклонилися звіру, ні образу його” (Об’явл. 20:4), зберегли вірність Слову Божому, Священному Переданню, канонам і архієрейській присязі. Як Предстоятель, я незмінно поминаю за богослужіннями Святіших Патріархів православних, Блаженніших Архієпископів і Митрополитів. Вельми вдячний тим із них, хто разом зі мною відкрито виступає на підтримку стражденної Української Православної Церкви.

Добре розумію труднощі архіпастирів і кліру канонічної Української Церкви, що живе зараз у таких умовах, коли звичайне привітання або співчуття стають приводом для порушення кримінальної справи. З цієї причини багато чого не можу Вам сказати в цьому листі.

Церква Божа ґрунтується на камені любові Христової, і ми віримо, що “врата пекла не здолають її” (Мф. 16:18). Але всім нам, її служителям, необхідно “носити тягарі один одного” (Гал. 6:2), “чинити обережно, не як нерозумні, а як мудрі, … бо дні лукаві” (Еф. 5:15-16) – і не давати “приводу тим, хто шукає приводу” (2 Кор. 11:11), щоб не завдавати ран Церкві необережними публічними заявами”.

З незмінною любов’ю у Христі,

+КИРИЛ, ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ”