Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука вже не вперше озвучує ті тези, про які його побратими-єпископи не говорять навіть пошепки. У принципі, їхню позицію можна зрозуміти, адже багато хто ставиться до нинішньої ситуації, як до бурі, яка, рано чи пізно, закінчиться. Проте, якщо послідовно дотримуватися букви канону, то з упевненістю можна сказати, що владика Лука абсолютно правий. Так, може, його заяви не завжди популярні, але хтось же повинен говорити і непопулярні речі, щоб розкрити людям очі.
Цього разу, в одному зі своїх звернень, митрополит Лука згадав депутатів Запорізької міськради, які нещодавно проголосували за заборону УПЦ і розірвання всіх договорів користування землями і нерухомістю на території міста. Нагадаємо, тактика “заборони” УПЦ регіональною владою, хоч і не обґрунтована юридично, однак покликана, врешті-решт, легітимізувати один із законопроектів про заборону УПЦ загалом по країні.
“Депутати, які проголосували за це рішення, самотужки відлучили себе від Церкви, прокляли не тільки себе, а й увесь свій рід”, – зазначив у заяві Запорізький митрополит. Ці слова владики є важливим маркером державно-церковних відносин за нинішніх обставин. Адже вся річ у тім, що більшість народних обранців Запоріжжя, так чи інакше, асоціюють себе саме з УПЦ, оскільки ПЦУ в регіоні представлена вкрай слабо.
Природно, що вся передвиборча кампанія більшості цих людей була побудована, не в останню чергу, на заграваннях із місцевою єпархією УПЦ, монастирями і парафіями. І, як не дивно, але така поведінка притаманна більшості депутатів не тільки Запоріжжя, а й інших міст та областей. Вони йдуть туди, де більше людей, де є можливість збільшити кількість електорату. І так було завжди.
Проте митрополит Лука позначив своє ставлення до цих людей, і, найімовірніше, навряд чи заводитиме з ними стосунки в майбутньому. Чи могли ці депутати відмовитися від розгляду питання про заборону УПЦ в місті? Безумовно. І, якщо з політичного погляду, вони б щось втратили, то з морального, християнського – однозначно набули б. Але не захотіли. Таким чином вони розставили для себе пріоритети, і, як можна зрозуміти, Церква в цьому списку уподобань далеко не на першому місці.
Заява митрополита Луки – це хороший і важливий прецедент. Його однозначно необхідно брати на озброєння і в інших єпархіях. І взагалі, в ідеалі, стосунки між Церквою і місцевими “царьками” мають бути суттєво відформатовані. Усіх, хто сьогодні голосує за заборону УПЦ, потрібно брати “на олівець”. І коли в майбутньому вони знову приходитимуть зі своїми “данайськими дарами”, просто відмовляти їм у будь-якому сприянні. А таких, наприклад, як Порошенко, взагалі відлучати від Церкви. Публічно. Через Синод. Без тіні збентеження.
