Православна Церква Молдови офіційно виступила проти ратифікації Стамбульської конвенції. Рішення, безумовно, правильне, хоча і виглядає трохи запізнілим. Механізм вже запущений, практично всі владні структури перебувають під контролем Санду і на сьогоднішній день представляється малоймовірним, щоб влада почула заклик Церкви.
Успішний приклад протидії запровадженню антихристиянських за своєю суттю правових норм показала в 2018 р. Болгарія. Тоді ратифікація не відбулася завдяки сильній громадській протидії, включаючи вуличні акції. Одну з ключових ролей в видобутій болгарами перемозі зіграла Болгарська Церква.
У Молдові ситуація інша. Президентка орієнтована на Румунію, яка успішно ратифікувала конвенцію в 2016 р. при мовчазному схваленні Румунським Патріархатом (примітно, що підконтрольна Румунській Церкві Бессарабська митрополія поки ніяк не відреагувала на дії молдавського парламенту). Сама ратифікація сприймається елітами як вимушений крок у нескінченному русі країни до Європи. А в політичному просторі поки не видно тієї сили, яка могла б очолити протест проти прийняття цієї конвенції.
Хоча, хто знає, цілком можливо, що протести проти арешту генпрокурора Стояногло, котрі посилюються в Молдавії, набудуть масштабу, який дозволить учасникам протесту розширити коло вимог перед владою і включити в нього відмову від остаточного прийняття Стамбульської конвенції. Головне, щоб громадські лідери усвідомлювали принципову важливість цієї справи.
