Матей Павлик. Народжений в католицькій родині в Австро-Угорської імперії у 1879 році, він з юності прагнув до знань і вірі. Після закінчення початкової школи вступив до римо-католицьку школу в Кромєржижі. А в 1902 році закінчив католицький богословський факультет університету і 5 липня був висвячений в сан священика.
У 1920 році отець Матей переходить у Православ’я.
«21 вересня 1921 року отець Матей на Фрушкій Горі в Лаврі Крушедол постригся в чернецтво з нареченням в честь рівноапостольного Горазда. На наступний день в монастирі Гргетек ієромонах Горазд був зведений у сан ігумена, а ввечері того ж дня єпископом Досифєєм в монастирі Хопово – у сан архімандрита. 25 вересня 1921 року в соборі святого Михайла архімандрит Горазд був висвячений на єпископа Моравського і Сілезького. Хіротонію звершили патріарх Сербський Димитрій, митрополит Київський Антоній, митрополит Варнава, єпископ Досифей і єпископ Йосип в присутності всіх архієреїв Сербської Церкви.
Ставши православним архієреєм, єпископ Горазд був змушений вести боротьбу за утвердження Православ’я, так як радикалістів у Чехії влаштовувало руйнування римо-католицизму, але не влаштовувало зміцнення православ’я».
Три роки владика Горазд веде цю боротьбу за православне воцерковлення «Чехословацької церкви», але в підсумку перемагають в ній сили не християнські, а радикально-ліберальні, які заперечують навіть Божественність Христа.
Тоді єпископ Горазд під омофором Сербського патріарха приступив до організації Чеської Православної Церкви на положенні єпархії Сербської Православної Церкви.
Під керівництвом владики Горазда починається активне будівництво, при якому в Чехословаччині було побудовано 14 православних храмів, активно ведеться місіонерська робота, сам єпископ багато пише, видає книги і богослужбову літературу. Йому доводиться долати протидію чеських націоналістів, римо-католиків, влади республіки, незважаючи на яке йому вдається домогтися легалізації СПЦ в Чехословаччині. Протидіє йому і Константинопольський Патріархат, який заявив свої права на ці землі і створив там паралельну юрисдикцію.
У 1938 році, в результаті «Мюнхенської змови», західні країни віддають Чехословаччину Німеччині. Нацисти незабаром входять до Праги.
«27 травня 1942 року в Празі був убитий кат чеського народу обергрупенфюрер СС Р. Гейдрих. Парашутисти, які вчинили напад, сховалися в крипті православного Празького кафедрального храму святих Кирила і Мефодія, в результаті чого під ударом опинилася Чеська Православна Церква.
8 червня 1942 року, після штурму нацистами храму святих Кирила і Мефодія, були заарештовані його клірики. Повернувшись на Батьківщину з Німеччини владика Горазд, незважаючи на свою непричетність до подій, заявив про бажання розділити їх долю і прийняв відповідальність на себе.
25 червня 1942 року гестапо заарештувало владику Горазда. У тюремному ув’язненні він перебував з 25 червня по 4 вересня 1942 року. Протягом цього часу він був підданий важким болісним допитам, німці рвали у владики густу бороду, били його і піддавали іншим тортурам. Його відвозили о 22 годині, а повертався він о п’ятій годині ранку. Днем владиці не давали відпочинку. Коли в’язні отримували їжу, тюремник часто відштовхував єпископа ногою і залишав без їжі. Життя святителя Горазда була сповнена страждань і завершилася мучеництвом за Христа.
Свідки ув’язнення владики, а часто і його страждань, приводили свідчення, що владика Горазд і заарештовані клірики посеред всіх страждань були дуже спокійні. Глибокий спокій був на їхніх обличчях і на суді, і при винесенні вироку, і на місці страти.
4 вересня 1942 року владика Горазд з іншими обвинуваченими були розстріляні у Празі. Його тіло було спалено. Діяльність Чеської Православної Церкви була повністю заборонена владою Третього рейху.
Шанування святого Горазда почалося відразу ж після його мученицької кончини, перша ікона була написана в 1944 році. Прославлення священномученика Горазда, єпископа Чеського і Моравсько-Сілезького відбулося 5 вересня 1987 року.
