У зв’язку з інтересом українських читачів до позиції афонських монастирів з питання церковного розколу, викликаного діями патріарха Варфоломія в Україні, афонськими монахами на порталі «Афонський хронограф» запропонована публікація у вигляді відповідей на найбільш поширені питання. У ній розкривається ставлення Святої Гори до представників «ПЦУ» і ті обставини, в яких афонські чернецтво змушене реагувати на дії Фанару і провокації розкольників.
– Наскільки вірною є думка, що Афон мовчазно погодився зі злочинною політикою Фанару по визнанню розкольників ПЦУ?
– Ця думка багато в чому помилкова і не відображає достовірно позиції афонського чернечого співтовариства. Тут доречно говорити лише про позицію конкретних монастирів.
– Чому ж ми не чуємо чіткої позиції з боку Афона з цього приводу?
– Для початку потрібно визначитися, що слід розуміти під позицією Афона. Висловлювати загальну думку всієї повноти Святогірського чернецтва може тільки священний Кінот Святої Гори в формі офіційного документа. Для того щоб такий офіційний документ був складений, оформлений і оприлюднений, потрібна повна і одностайна згода представників всіх 20 монастирів. Такої згоди в даний час немає, а значить, немає і можливості соборно прийняти якесь рішення, яке можна документально оформити. Коли стало зрозуміло, що обговорення проблеми зайшло в глухий кут і знайти єдине, прийнятне для всіх рішення неможливо, представники монастирів домовилися, що кожен з монастирів вільний самостійно вирішувати питання про ставлення до розкольників. Заяву ж Кінота з цього питання через розбіжності думок сформулювати і оформити офіційно не представляється можливим.
– Таким чином, виходить, що Афон повністю байдужий і йде на поводу у Константинопольської патріархії?
– Ні, так говорити не доводиться. Кінот Святої Гори позначив свою позицію ще в 2019 році, відмовивши у відправці делегації від Афона на «інтронізацію» Епіфанія Думенка. Нагадаємо, що 28 січня 2019 року відбулося перше засідання Кінота з українського питання, на якому традиційно присутні представники всіх 20 монастирів Афона. На засіданні Кінот соборно розглянув лист Константинопольської патріархії, адресований афонським монахам, з проханням сформувати і направити делегацію на «інтронізацію» 3 лютого 2019 року в Києві глави ПЦУ, Епіфанія (Сергія Думенка). В ході обговорення цього питання стала зрозумілою позиція більшості, що і визначило надалі рішення Кінота відмовити у проханні формування делегації від Афона. Тоді за відправку делегації виступили п’ять монастирів: Івірон, Ставронікіта, Пантократор, Ксенофонт, Есфігмен. Утрималися від висловлювання будь-якого думки представники Великої Лаври і Кутлумуш. Всі інші 13 монастирів висловилися однозначно «проти». В цьому випадку думка більшості зіграла свою роль, і рішення було прийнято. Все це однозначно показує те, що Афон в своїй більшості має свою позицію і висловлює її в конкретних рішеннях і діях, а не йде на поводу у кого б то не було.
– Якщо це так, то чому ми згодом бачили в числі взяли розкольників такі монастирі як Сімонопетра і Ватопед?
– Дійсно, пізніше такі монастирі як Ватопед і Сімонопетра проявили себе не найкращим чином. Відповідаючи на це питання, ми не станемо детально зупинятися на хронології подій в монастирі Ватопед, коли його до загального збентеження відвідала група розкольників під проводом «єпископа» Павла Юристого, який наївно і смішно називає себе «одеським». Що стосується позиції ігумена Єфрема, то все його дії, скоріш за все, пояснюються сильним політичним тиском з боку і не найпростішою ситуацією, в якій він опинився, з огляду на те кримінальну справу, в якій він раніше фігурував в якості обвинуваченого…
«Слідкуйте за нами в Телеграм https://t.me/antiraskol».