Невдалий еклезіальний експеримент, – «архієпископ» Ігор Ісіченко про УАПЦ

Час читання: 2хв.

Очільник Харківсько-Полтавської «єпархії» УАПЦ (о) Ігор Ісіченко опублікував свою заяву про зречення від архієрейського управління. Про це повідомив сайт єпархії УАПЦ (о).

«Зініціювавши 15 лютого 1990 р. створення на Харківщині братства УАПЦ, я був змушений 7 липня 1990 р. перебрати обов’язки його керівника, а коли забракло священнослужителів – згодитися у 1993 р. на прийняття ієрейського, потім же і єпископського сану. Це на довгі роки відірвало мене від улюбленої дослідницької праці, перенесло в незнайоме доти клерикальне середовище, яке послідовно демонструвало неприйняття мене як представника чужого багатьом клірикам академічного світу.

Мені довелося пережити лавини пліток, обмов, безпідставних підозр і звинувачень. Самі ж особи, які закидали мені зраду УАПЦ, залежно від кон’юнктури раз у раз змінювали свою юрисдикцію. Тільки з Божої ласки мені вдалося зберегти вірність архієрейській присязі й лишатися досі єдиним архієреєм УАПЦ в Україні», – повідомив Ісіченко.

Але, з його слів, «самої УАПЦ вже немає – ні в діаспорі (з 1995 р.), ані в Україні (фактично з 2000 р., формально з 2018 р.), хоч подекуди ще триває маніпулювання колись популярною назвою». «І моє дальше перебування  на посаді єпархіального архієрея Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, змушеної у 2006 р. додати до своєї офіційної назви «оновлена», загрожує провокуванням втечі від реального стану речей, штучним продовженням невдалого еклезіального експерименту», – пояснив Ісіченко свій перехід до УГКЦ.

Схожі публікації