Стамбульські греки разом із їх представником в Україні – предстоятелем ПЦУ-СЦУ, митрополитом Епіфанієм Думенком, привезли до Києва з турецького Стамбулу частку мощів апостола Андрія Первозванного.
Перед цим митрополит Епіфаній розвивав свій бізнес-талант на возінні по Україні томосу. Томос-тур заглох, люди зрозуміли, що то звичайний папірець, а не цілющий пергамент, перестали купувати копії, і от довелося вигадати щось нове.
Як відомо, за легендою, святий апостол Андрій був на дніпрових кручах і благословив українську столицю. При цьому в Константинополі (теперішньому Стамбулі) він точно ніколи не бував.
Привезенням частки мощів Константинопольський патріарх Варфоломій разом зі своїм підлеглим митрополитом Епіфанієм Думенком-Чокалюком хочуть не лише пристойно заробити на довірливих українцях, але й перетворити це на піар-акцію, яка врятує ПЦУ-СЦУ, бо вона останнім часом тріщить по швах. Шита адміністрацією Порошенка та тодішнім керівництвом СБУ білими нитками.
Греки з давніх-давен дурили українців.
Коли бачиш таку цинічну мирську суєту навколо мощів святого апостола, пригадуються слова українського класика літератури Івана Нечуй-Левицького з його повісті «Афонський пройдисвіт»:
«Той чоловік був грек Христофор Хрисанфович Копронідос. Він довго блукав по селах на Україні, продавав кипарисові хрестики, образки й чотки, продавав темним селянам камінці, нібито з Єрусалима, свячену воду, ніби з Йордану, ладанки од усяких хвороб, навіть пальмові гілки, нібито посвячені на вербу в Єрусалимському храмі. Ті камінці він збирав на березі Росі, Росави та інших річок, а святу воду набирав у пляшечки просто з криниць і з ставків. Продавав він і свячене помічне зілля і жебрав на Афон. Набивши добре кишені грішми, видуреними в темних богобоящих селян, він пішов на хитрощі вже більше корисні: задумав дурити багатих київських ченців…».