1. Освячений Архієрейський Собор мав судження про антицерковну діяльність монаха Філарета (Денисенка), позбавленого усіх ступенів священства Судовим Діянням Архієрейського Собору від 11 червня 1992 року і попередженого Архієрейським Собором 1994 року про те, що «в разі продовження… безчинства він буде відлучений від Церкви через анафематствування».
Освячений Архієрейський Собор змушений нині з сумом констатувати, що чернець Філарет не послухав зверненого до нього від імені Матері-Церкви заклику до покаяння і продовжував у міжсоборний період розкольницьку діяльність, яку він простяг за межі Руської Православної Церкви, сприяючи поглибленню розколу в братській Болгарській Православній Церкві і беручи до спілкування розкольників з інших Помісних Православних Церков; злочинно нехтуючи обґрунтованою забороною з боку законної церковної влади — позбавленням сану, він продовжував здійснювати святотатственні «богослужіння», в тому числі і блюзнірські лжехіротонії; не маючи священного сану, чернець Філарет, до спокуси багатьох, осмілився найменувати себе «патріархом Київським і всієї Русі-України», в той час як древню Київську кафедру правомірно займає канонічний Предстоятель Української Православної Церкви в сані митрополита; чернець Філарет не припинив зводити хулу на єпископат, духовенство та вірних чад Української Православної Церкви, яка перебуває в канонічному спілкуванні з Російською Православною Церквою та через неї з усією вселенською Православною Церквою, продовжуючи завдавати своїми злочинними діяннями шкоду Православ’ю на Україні.
Зважаючи на вищесказане Освячений Архієрейський Собор на підставі 28-го Апостольського правила, що говорить: «Якщо хто єпископ, або пресвітер, або диякон, праведно за явні провини позбавлений сану, насмілиться доторкнутись служіння, колись йому дорученого, такий зовсім буде відсічений від Церкви», а також 14-го правила Сардикійського Собору, 4-го правила Антіохійського Собору, 88-го правила святого Василія Великого, одноголосно визначає:Відлучити ченця Філарета (Михайла Антоновича Денисенка) від Церкви Христової. Нехай буде анафема перед усім народом.
Зважаючи на вищесказане Освячений Архієрейський Собор на підставі 28-го Апостольського правила, що говорить: «Якщо хто єпископ, або пресвітер, або диякон, праведно за явні провини позбавлений сану, насмілиться доторкнутись служіння, колись йому дорученого, такий зовсім буде відсічений від Церкви», а також 14-го правила Сардикійського Собору, 4-го правила Антіохійського Собору, 88-го правила святого Василія Великого, одноголосно визначає:Відлучити ченця Філарета (Михайла Антоновича Денисенка) від Церкви Христової. Нехай буде анафема перед усім народом.
2. Освячений Архієрейський Собор через відсутність покаяння з боку ченців Якова (Панчука) і Андрія (Горака), що беруть участь у злочинній розкольницькій діяльності колишнього ченця Філарета, ще раз закликає їх до покаяння і припинення блюзнірських безчинств і попереджає, що в іншому випадку вони будуть відлучені від церковного спілкування через анафематствування.
3. Освячений Архієрейський Собор, дбаючи про заблудлих, залучених в розкол колишнім ченцем Філаретом, нагадує всім, хто насмілюється мати з ним спілкування в молитвах, про те, що, за святими канонами, і вони, в разі якщо не перервуть такого спілкування, підлягають відлученню від Церкви. У 88-му правилі святитель Василій Великий, звертаючись до забороненого їм в служінні пресвітера Григорія, застерігає: «Якщо ж, не впоравшись з собою, дерзнеш торкнутися священнодійства, то будеш анафема перед усім народом, і ті, що приймають тебе, будуть відлучені від Церкви».
4. Освячений Архієрейський Собор сповіщає Предстоятелів Помісних Православних Церков щодо відлучення від Церкви через анафематствування колишнього ченця Філарета (Михайла Антоновича Денисенка).