10-12 лютого церковні рейдери захопили храми канонічної Церкви в двох сусідніх селах – Рачин і Озерце. На цих парафіях Волинської єпархії служить один настоятель – протоієрей Михайло Курпіль, пише СПЖ.

Як розповів священнослужитель, спочатку процес «переходу» почали на парафії в селі Озерце. У місцевому Хрестовоздвиженському храмі, побудованому порівняно недавно, була приведена в порядок документація, оформлено право власності, оскільки на храм вже тоді претендував Київський патріархат. Після отримання Томосу від Константинополя ситуація загострилася.

19 січня один із жителів села, дочекавшись завершення богослужіння, заявив, що селяни хочуть провести збори з приводу «переходу в ПЦУ». Після цього було проведено голосування в «ручному» режимі: як повідомляє отець Михайло, за перехід дійсно підняли руки чимало людей, однак він як настоятель не оголошував про проведення зборів за статутом, і підрахувати в такому форматі голоси адекватно було неможливо. Він намагався умовити мешканців почекати і подивитися, що це буде за церква, але йому дали тиждень на роздуми, щоб оголосити про зміну юрисдикції. Священик відмовився.

Незабаром його викликали в сільраду поговорити з головою Тетяною Новосад про його рішення. Разом із благочинним і ще одним священиком настоятель зустрівся з головою сільської ради і підтвердив, що переходити нікуди не буде. Що стосується думки громади, то Михайло Курпіль пообіцяв, що проведе повноцінні законні парафіяльні збори 15 лютого, відразу після святкового богослужіння.

Проте вже 10 лютого храм Різдва Пресвятої Богородиці на його другій парафії в селі Рачин, був опечатаний, але частина місцевої громади відмовилася переходити в ПЦУ. Мабуть, побоюючись, що та ж історія відбудеться і в Озерцях, 12 лютого, у день Трьох святителів, рейдери з УПЦ КП змінили на дверях в храмі замки і оголосили його своїм, відслуживши у ньому першу службу. Про те, що замки на вході змінюються, настоятель дізнався по телефону від старости храму. Священик приїхав в Озерце, забрав антимінс і особисті речі, ще раз підтвердивши, що переходити в ПЦУ не буде.

«Вони боялися, що люди зроблять так, як в Рачині. Там я повинен був служити 10 лютого. Коли я приїхав до храму в Рачині, мене до нього взагалі не підпустили, але я сказав, що не порушу присягу священика і попросив людей підійти до мене, якщо вони мене підтримують. Підійшла менша частина, ми служили молебень і панахиду на вулиці, вони відмовилися впустити нас в храм навіть для панахиди. Ми викликали поліцію, але вони нічого не зробили. У цей день храм опечатали», – розповів священик.

15 лютого, виконуючи обіцянку, дану парафіянам, отець Михайло приїхав на свій другий прихід в Рачин. На службу біля церкви зібралося близько 20 парафіян. Освятивши свічки, священик поїхав додому, але незабаром йому подзвонили жителі села: опечатані двері храму вже розкривали представники Київського патріархату, які увійшли в храм і почали свою службу.

Викликані поліцейські склали акт про самоуправство, громада і настоятель подаватимуть на незаконні дії рейдерів до суду. Поки буде тягнутися судове діловодство, в Рачині громада УПЦ шукатиме тимчасове приміщення для богослужінь. Чи вціліє громада в Озерцях, священик поки не береться прогнозувати, бо точно впевнений лише в підтримці кількох парафіянок. Але в Рачині, незважаючи на бадьорі рапорти про «перехід села в ПЦУ» в місцевих ЗМІ, громада УПЦ збережена, богослужіння триватимуть: село знаходиться в глибинці, віряни переконливо просили настоятеля не залишати їх, оскільки крім церкви їм більше просто нікуди піти.