Кандидат історичних наук, журналіст Петро Ференц у своєму блозі на порталі «Закарпаття» визначив причиною того, що в регіоні розповсюдилось і посилилось православ’я те, як поводилась протягом 170 років Мукачівська єпархія греко-католицької церкви.
З його слів, чималий вплив у цьому здійснила сама єпархія, чиї представники вдавались або до русофільства, або до культурного ототожнювання з сусідньою Угорщиною. Зокрема, селяни часто залишали її церкви, бо там переходили на угорську мову.
«По наших селах почалося немилосердне переслідування за перехід на православ’я. Тюрми заповнювались селянами, які не хотіли ходити до тої церкви, де священик говорив проповідь незрозумілою їм мовою… В процесі проти православних головну роль грали наші ренегати. Прокурором був д-р Іллийш (колись його звали Ілляшевичем). Він всіма силами старався доказати обвинуваченим селянам державну зраду, в чому йому допомагали фальшиві свідки-провокатори Дулишкович і Манайло (обидва сини греко-католицьких священників)», – пише Ференц.
Окрім того, Ференц вказує на схильність закарпатських уніатів до відокремлення від інших греко-католиків, що використовували уряди країн, до котрих входив цей край.
«Але для Мукачівської єпархії не те, що російське православ’я, але й ісламський фундаменталізм були меншим злом, аніж греко-католицькі священики з Галичини. В такий спосіб був втрачений найбільш сприятливий період початку 90-х років, коли в промосковських структурах була найбільша розгубленість, та наявність ще в живих старшої генерації, яка була найбільш схильна повернутися в лоно греко-католицизму. І в той же самий час це дало можливість російській церкві закріпитися в області, провести духовно-ідеологічну обробку населення, загалом зміцнитися. Тому й нема чого Мукачівській греко-католицькій єпархії нарікати і звинувачувати когось в тому, що більшість жителів краю відвідують храми Московського Патріархату. До такого конфесійного розкладу спричинилася і вона сама. Не навмисно, а «за налаштуванням» (по умолчанию)», – резюмує дослідник.