У виданнях, наближених до ПЦУ, заговорили про варіанти співіснування в одній країні двох православних юрисдикцій. Як приклад, на РІСУ з’явилось інтерв’ю з представником Естонської Апостольської Православної Церкви (філія Константинополя) Айваром (Олександром) Сарапіком.
Естонський священик розповів про те, як в його країні після відновлення незалежності повернулись до формату, який нетривалий час існував у незалежній Естонії до 1945 року – представленням на цій території філії Константинопольської церкви. Це відбувалось крок за кроком: спочатку держава реєструвала окремі приходи, потім ці приходи, котрих несподівано виявилась більшість, звернулись до Фанару, отримали церковний статус, і вже згодом вирішували питання з майном.
Необхідно зазначити, що, попри явну прихильність естонської влади до однієї з православних юрисдикцій – у даному випадку ЕАПЦ, котру представляє отець Олександр, майнові відношення були вирішені максимально адекватно та цивілізовано.
Однак у матеріалі чомусь уникнули озвучення конкретних цифр, яка кількість естонців насправді відвідує та, що дуже важливо, утримує православні приходи в країні.
«Дуже важко сказати. Якщо ми беремо відкриті джерела, то у місцевій Церкві 64 парафії, які обслуговують 3 єпископи і 32 священники плюс диякони, так що разом це 46 священнослужителів. В Естонської Православної Церкви Московського Патріархату десь близько 80 священників, а на їх веб-сайті вказано близько 40 парафій.
Всього в Естонії 178 тисяч чоловік, які ідентифікують себе як православні. Відповідно до цієї ж статистики лише 105 тисяч осіб сказали, що вони лютерани. Але насправді ми знаємо, що в Естонської Лютеранської Церкви парафіян більше, близько 160 тисяч членів. Однак, якщо подивитися, скільки людей матеріально підтримують Церкву і є її членами, то цифри будуть меншими. Так що з цих 178 тисяч ми можемо говорити десь про 30 тисяч людей дійсно віруючих.
Але ми не можемо сказати, що всі російськомовні в Естонії є православні — а їх у нас 260 тисяч. Там є лютерани, представники інших релігій, невіруючі. В ЕАПЦ ходять і українці з білорусами. Так, вони російськомовні, але не всі російськомовні ходять в Московський Патріархат», – зазначив естонський священик.
Оскільки в автора інтерв’ю Дмитра Горєвого виникли складнощі з пошуком цієї інформації, редакція Расколам.Нет відшукала її самостійно, «з відкритих джерел», зокрема, в одному з матеріалів ТСН.
У 1993 році влада в Естонії зареєструвала синод ЕАПЦ у вигнанні як єдиного законного правонаступника міжвоєнної церкви. У 1994 році більшість православних приходів у країні попросились у юрисдикцію Вселенського патріархату, котрий у 1996 році відновив дію скасованого у 70-ті роки томосу зразка 1923 року. Оскільки історична присутність РПЦ на цих землях чомусь перестала помічатись задіяними особами, Московський Патріархат, котрий у 1993 році надав автономний статус естонському православ’ю, призупинив спілкування з Фанаром.
Сторони дійшли компромісу, надавши право приходам обирати собі юрисдикцію. При цьому ЕПЦ Московського Патріархату в країні не давали реєструватись до 2002 року.
«Мовний» розподіл між вірянами не є стовідсотковим: в ЕПЦ є естонські приходи, в ЕАПЦ – російськомовні.
Етнічні естонці, як вказує політолог Тартуського університету Алар Кілп, становлять біля 10% православних в країні. За даними старшої наукової співпрацівниці Школи теології Тартуського університету Ірини Пярт, ЕАПЦ на цей момент має майже удвічі більше приходів, ніж ЕПЦ МП, однак прихожан в неї 20-30 тисяч, тоді як в ЕПЦ МП, за різними оцінками, 150-200 тисяч.
Також після закону про реституцію усі церковні будівлі в Естонії, котрі були побудовані до 1945 року, були віддані ЕАПЦ. При цьому більшість прихожан лишились у юрисдикції ЕПЦ МП, і естонська держава була змушена з цим рахуватись.
У 2002 році влада запропонувала ЕАПЦ передати державі будівлі, котрими по факту користувалась ЕПЦ МП. Потім держава віддала ці храми Московському Патріархату в оренду за символічну платню, а ЕАПЦ отримала компенсацію. Зараз ЕПЦ МП будує нові храми, тоді як для ЕАПЦ є нагальним питанням, як утримати ті, які є.
За словами Алара Кілпа, ЕПЦ МП нині є найбільшою конфесією в країні, переважаючи навіть традиційну для Естонії лютеранську церкву, котра втрачає прихожан через зниження релігійності в країні.