Пройдисвіти в УПЦ КП. Епізод перший: «митрополит» Адріан Старина

Через надмірний гамір навколо ситуації зі знесенням храму УПЦ КП в Росії, увагу до себе привернули й ключові особи цієї події. Не беремо до уваги речника «Київського патріархату», який почав кричати «вовки!», ще коли нічого не відбулось. В темних глибинах цієї мутної ситуації заметушився куди цікавіший екземпляр, ніж Євстратій Зоря. Цією особою є «митрополит» мало відомої російської єпархії УПЦ КП – Адріан Старина. Між іншим, треба сказати, що знесення будівлі УПЦ КП в Ногінську, яку вони називають храмом, не є настільки однозначним, як це здається багатьом. ЗМІ вже встигли розтиражувати…

Читати далі

Як в «Київському патріархаті» видають бажане за дійсне

8 вересня 2016-го року відбулось засідання Синоду «Київського патріархату», по завершенні якого були опубліковані журнали засідань. Один з них привернув особливу увагу. Це – журнал №19, в якому, з цілковитою серйозністю намірів, було створено комісію для ведення діалогу з Константинопольським патріархатом. Для чого? Ні, не для того, аби Вселенський патріархат дарував визнання УПЦ КП, вивівши цю конфесію з ізоляції. В «Київському патріархаті» взяли вище, ініціювавши процедуру впровадження автокефалії для «Православної Церкви в Україні». Останній термін, між іншим, є до болю знайомим, адже саме з проханням дарування автокефального статусу для «Православної…

Читати далі

«Київський патріархат – Банкова – Драбинко» – новий сценарій для старої авантюри

«Канонічна криза в Україні – невипадкова. Вона виникла через неправильне розуміння зв`язку між етносом і церковною юрисдикцією, тобто через спотворену етнофілетизмом екклезіологію. У середовищі автокефалістів відбулося саме те, що Святіший Патріарх Варфоломій називає феноменом «етатизму», коли під основою автокефалії розуміється «світська держава», а помісна структура  Православ`я мислиться як «федерація національних Церков», взаємовідносини яких між собою нерідко будуються відповідно до «національних інтересів».  Православне церковне розуміння автокефалії в такому ідеологізованому контексті перетворюється на «автокефалізм», коли автокефалія розуміється як чинник розділення, а не єднання Православної Церкви.  А отже, бажання автокефалії перетворюється із законного…

Читати далі

Більшовицька політика чиновника Мінкульту

26 вересня 2016 року на конференції ОБСЄ Human dimension implementation meeting у Варшаві активно обговорювалася проблема порушень прав і свобод віруючих Української Православної Церкви. Від України в ній брали участь кілька людей, які представляли різні релігійні організації. Також був присутній директор Департаменту з питань релігії та національностей Мінкультури України Андрій Юраш, який, по ідеї, не повинен представляти будь-яку конфесію або релігійну групу. Однак, з самого початку свого «служіння» на посаді директора Департаменту, ця людина переслідує дві мети – всіляко відстоювати інтереси УПЦ КП і будь-яким шляхом прибрати з України УПЦ.…

Читати далі

Автокефальний облом

Дії українського політикуму на релігійному фронті викликані саме вимогою часу, зважаючи на провальну зовнішню і внутрішню політику чинної влади. І тому, а не з інших причин, чинний та колишні президенти, вкупі з передовими парламентарями, ставлять перед собою завдання – автокефалія українській церкві! Робиться це не тому, що їм болить проблема церковного розколу, а для того, аби відвернути увагу суспільства від очевидних соціальних проблем. Серед таких: підвищення комунальних тарифів, подорожчання продуктів харчування та ліків та інші «покращення», які український народ переживає після революційних подій 2014-го року. Тому сподіватись на щирість політичної…

Читати далі

Для чого Порошенку «автокефалія»?

«Цей поділ руйнує не тільки духовну, але й громадянську єдність українського народу і несе в собі проблемні наслідки для майбутнього України» Патріарх Варфоломій, липень 2008 р. Гаслами нової революції в Україні 2014 року були слова про європейський рівень життя. І все б нічого, та тільки після 2 років «демократичного управління» ці гучномовні постулати змінилися. Нещодавній виступ президента України Петра Порошенка у Верховній Раді знову поставив ряд питань щодо релігійного життя в Україні. Президент чітко окреслив свою основну стратегію – отримати автокефальний статус від Вселенського патріарха. Але кому вона повинна бути…

Читати далі

Кар’єрні злети перебіжчиків: чим тепер займаються «священики», які зрадили УПЦ

На початку революційних подій 2014-го року в Україні активізувалась нова хвиля автокефальницьких сподівань. Представники розкольницьких релігійних течій в один голос заговорили про те, що у зв’язку з подіями в Україні, з’явилась гостра необхідність об’єднання всіх православних українських конфесій в єдину помісну церкву. І хоча методи розкольників, з якими вони взялися втілювати в життя свій задум, далекі від конструктивних, подібні ідеї знайшли небайдужих і в середовищі єдиної канонічної Церкви в Україні – УПЦ. Низка священнослужителів Української Православної Церкви досить завзято почали «мусолити» тему об’єднання церков і автокефалії. І хоча в жодного…

Читати далі

Унія мовою Ватикану

Український греко-католицизм через певні соціальні та політичні чинники  останніх часів набуває все ширшої популярності. Очевидно, що УГКЦ претендує на «першість» серед релігійних конфесій в Україні. Нещодавні слова лідера уніатів Святослава Шевчука про «місіонерський» похід на «нові землі» свідчить про їхні далекоглядні плани: «В якому напрямку нас поведе сьогодні Дух Святий? Цей напрямок сьогодні нам вказує Святіший Отець Папа Франциск. Цей напрям сьогодні нам вказав кардинал Паролін. Тому що розпочав свій візит зі сходу України, з міста Запоріжжя, куди скликав нас, владик…щоб показати нам, що майбутнє нашої Церкви і нашої України…

Читати далі

“Ми старалися своїми немічними силами умолити Господа і усвідомлювали усю відповідальність подібного кроку”, – монахині, які перейшли з греко-католицизму в Православ’я (Частина 2)

ЧАСТИНА 1 Ці богослужбові книги були видані Греко-католицькою церквою? Матушка Гавриїла: Ні, не були. Більшість книг ми купували у лавці на вулиці Короленка, біля православного храму. Це були сучасні видання Києво-Печерської Лаври. Дещо зі старих книг вийшло ще у львівському ставропігійному братстві, «Октоїх» – з друкарні Московської Патріархії. Ці книги використовуються і зараз. У василіан більшість книг привозять із Риму, де зроблений переклад на українську мову, хоча і в їхньому середовищі є різні напрямки, там немає абсолютної єдності. Немає уніфікації й у чернечому вбранні: східні і західні впливи, що наклались…

Читати далі

Хто ж і з ким повинен об’єднуватись? “Єдина помісна” мовою цифр і логіки

Кожен свідомо віруючий громадянин нашої держави спостерігає за доволі непростою ситуацію в українському Православ`ї. Якщо зробити певний цифровий  поділ по Україні, то ми отримаємо згідно даних Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України наступну ситуацію: Українська Православна Церква – 12 334 громади, і кількісна більшість у 2, а то і у 3 рази переважає над іншими релігійними конфесіями в усіх областях України, крім Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської; УПЦ КП – 4921 громада, і ні в одній області у них немає переваги. Найбільші єпархії Волинська та Рівненська; УАПЦ – 1188…

Читати далі