Вручення Томосу про автокефалію ПЦУ, анонсоване на 6 січня, поставить глав Помісних Православних Церков перед вибором: кого і з яким титулом вітати з Різдвом Христовим – Предстоятеля канонічної УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія чи «митрополита Київського і всієї України» Епіфанія, вважає релігійний аналітик, кандидат богослов’я Марк Горський.
У своєму тексті, опублікованому на сайті митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких), експерт зазначає, що всі глави Помісних автокефальних Церков, у тому числі Константинопольський патріарх, традиційно спрямовували свої офіційні привітання й побажання канонічному Предстоятелю Української Православної Церкви, починаючи з дати її утворення.
«Але в Києві, стараннями чинної офіційної української влади та Вселенського патріарха Варфоломія, в середині грудня 2018 року з’явилася “автокефальна ПЦУ”, на чолі якої перебуває “тінь” розкольника Філарета Денисенка – “митрополит” Епіфаній, з канонічно сумнівною архієрейською хіротонією від того ж анафематствуваного “патріарха” Філарета, але, тим не менш, отримав від патріарха Варфоломія (також сумнівний) титул “митрополита Київського і всієї України”», – пише аналітик.
За його словами, «Фанар спритно розставив перед главами Церков своєрідну сітку-пастку».
«Якщо хтось із них привітає з Різдвом “младостарця” Епіфанія, та ще з титулом “Київський і всієї України”, то значить визнає його обрання законним, – переконаний експерт. – А якщо хтось привітає з Різдвом Христовим канонічного Митрополита Онуфрія, згадуючи при цьому його законний титул – “Блаженніший Митрополит Київський і всієї України”, то піде проти авторитету патріарха Варфоломія, який, того й гляди, візьме та й відкличе константинопольський Томос про автокефалію у “нечемного” глави Помісної Автокефальної Церкви».
Марк Горський вважає, що обрана дата вручення Томосу – 6 січня, коли главам Церков потрібно вітати один одного з Різдвом Христовим офіційним посланням, – стане моментом істини, який примусить «Предстоятелів Церков, які відмовчуються, публічно проявити своє ставлення до новоствореної ПЦУ» і «покладе реальний початок роз’єднання (не розколу) в єдиній Родині Помісних Автокефальних Церков у Вселенській Православній Церкві».