Під час об’єднаної прес-конференції в Ужгороді двоє «владик» новоствореної ПЦУ поділились своїми вражаючими напрацюваннями і не менш грандіозними планами з «переходу» громад УПЦ під свою юрисдикцію. Обидва у складчину заявили про шість приходів, котрі вже перейшли, назвавши при цьому тільки п’ять. Про це повідомляє Укрінформ.

Представники розкольницьких структур тепер іменуються «владика Закарпатської єпархії» та «владика Карпатської єпархії» ПЦУ. Під цими титулами, очевидно, треба розуміти екс-ієрарха УПЦ КП Варсонофія та, що ще цікавіше, більш відомого у церковних колах Віктора Бедя, котрий зі скандалом залишив УПЦ та утворив на Закарпатті «Карпатську єпархію УАПЦ».

В останнього структурного підрозділу – славетна історія.

Позиції Київського патріархату в Закарпатті були та лишаються традиційно слабкими. Під час хвилі рейдерських захоплень 2014-2018 років тільки один приход з двох єпархій УПЦ вдалося схилити до «переходу», і те основна частина громади залишилась вірною УПЦ, а до розколу з усією приходською документацією подалася лише церковна «двадцятка». Це сильно ускладнило єпархії УПЦ юридичний спротив рейдерам, але все ж урешті-решт канонічна Церква відстояла свій приход, вигравши суд за своїм позовом про скасування перереєстрації громади на Київський патріархат. Тим не менш саме цим приходом похвалився під час прес-конференції «владика» Варсонофій, назвавши його серед двох (!) громад, котрі вже прагнуть до ПЦУ.

З приводу другої громади у селі Минай відомо лише, що заяву на прийом до ПЦУ подав її настоятель. Подробиць про думку прихожан на сайті УПЦ КП немає.

Щодо більш видатної колишньої Карпатської єпархії УАПЦ, то «владика Віктор» похвалився двома «готовими до переходу» парафіями в Ужгороді та пресловутим монастирем у Чинадієво. Найцікавіше, що одна з ужгородських парафій – це його власний храм, котрий він прихопив при відході до УАПЦ, залишившись практично без прихожан, що, ймовірно, і змушувало Бедя позувати на фоні чужої пастви.

Знаменитий історією про «перехід» до УАПЦ монастир у Чинадієвому – це, нагадаємо, існуюча колись лише на папері юридична особа, котра складалася, по суті, тільки з одного настоятеля. Саме цим «переходом» хвалився Віктор Бедь. Однак настоятель архімандрит Миколай Реківчак врешті-решт, після покаяння, повернувся до складу УПЦ.

У лютому 2016 року Віктор Бедь намагався також зареєструвати свої приходи у двох селах Закарпаття, в котрих у нього залишались особисті зв’язки. Обидва починання завершились нічим. Заявивши у себе на сайті про «переходи» громад у селі Сторожниця під Ужгородом і селі Тересва Тячівського району, Бедь, ймовірно, планував зареєструвати осередки УАПЦ хоч десь. Обидві спроби видати бажане за дійсне провалились, вони навіть не згадані у матеріалі по прес-конференції «владик».

Як будуть складатись справи в унікальному своїм конфесійним різнобарв’ям регіоні «після Томосу», поки що важко передбачати. Чи дійсно надмірна кількість священиків УПЦ вже зараз прагнуть до нової юрисдикції зі старими знайомими аферистами, невідомо, але це здається достатньо сумнівним.