«Славний день для України настане, коли всі українці об’єднаються під омофором Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира»

Єпископ Зворничко – Тузланский Василь
(Сербська Православна Церква)

У листопаді 2005 року Блаженніший Митрополит Володимир відзначав свій 70 – літній ювілей. На святкуваннях були присутні представники багатьох Помісних Церков світу. У своїх інтерв’ю вони висловили позицію своїх Церков стосовно Української Православної Церкви, вирішення питання розколу в Україні та правильної моделі взаємовідносин Церкви та держави.

Митрополит Карфагенський Алексій (Олександрійська Православна Церква):

«Ми бачимо, що безбожний режим впав, створюється більш сприятливий клімат для відродження православних святинь і повернення їх Матері Церкви. Але для вирішення таких проблем потрібен час, і ми молимося, щоб Господь просвітив всіх і щоб церковне майно поверталося Церкві. В даний час ви знаходитесь на початковому етапі відновлення церковної свободи, і необхідні терпіння і молитва. Вони необхідні і по відношенню до розколів. Ми молимо Бога, щоб ця проблема могла податися до найбільш правильного рішення, яке ґрунтувалося б на святих канонах Православної Церкви. Молимося, щоб господь просвітив всіх, дав усім сили для об’єднання».

Єпископ Зворничко – Тузланский Василь (Сербська Православна Церква):

«Ми молимося за Його Блаженство і всю Українську Православну Церкву, за братський український народ, щоб тут запанував мир і любов між усіма православними людьми України. Цей славний день настане, коли всі українці об’єднаються під одним омофором – омофором Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Ми знаємо, як важко сьогодні Його Блаженству. Знаємо про недружні кроки Католицької Церкви, яка перенесла кафедру уніатів в Київ. Це розходиться із заявами і деклараціями Римської Церкви, які закликають до діалогу і дружби. Знаємо й про розколи. Невже їх ватажки в Україні не розуміють, що розкол – великий гріх? Ми молимося про те, щоб Бог дарував сили, щоб ієрархія канонічної Церкви під проводом Святого Духа змогла подолати всі проблеми, з якими вона стикається в дні сьогоднішньому».

Митрополит Ловчанский Гавриїл (Болгарська Православна Церква):

«Ми ще раз підтверджуємо, що Українська Православна Церква, очолювана Владикою Володимиром, – єдина канонічна Церква в Україні, яку визнають усі Помісні Православні Церкви, в тому числі і наша. Православна Церква в Україні, як я вважаю, є в якомусь сенсі мученицькою Церквою. Тут ми відчули якийсь стражденний дух, який спонукає нас до того, щоб більш тісно спілкуватися з православними братами України і по мірі можливості підставити наше плече, молитися до Господа про допомогу подолати розколи.
У Болгарії ми пройшли через важкий час розколів і беззаконня. І як тільки влада перестала підтримувати розколи, стала на шлях законності, поділ було подолано. По – моєму, іншого шляху немає. І у вас, і у нас влади були каталізаторами розколу, вони ж і повинні його знищити. Нині болгарські розкольники не мають жодного храму. У них все відібрали, хоча раніше влада допомагала їм окупувати наші храми. Вони не мають ніякої церковної влади. Такий шлях подолання церковного розділення, думаю, міг би бути здійснений і в українських умовах.
Деякі з політиків засуджували цей крок, але народ у своїй більшості це прийняв і не захотів підтримувати розкольників. І всім стало набагато легше, оскільки в країні зникло розділення. Ми консолідувалися всередині країни і стали жити мирно, а держава стала більш єдиною».

Архієпископ Фіатирский і Великобританський Григорій (Константинопольський патріархат):

– Як ставиться Константинопольський Патріархат до бід української землі, зокрема до перенесення кафедри уніатів з Львова в Київ і до філаретівському розколу?

– І ієрархія, і наші віруючі осудливо поставилися до дій уніатів. Вселенський Патріарх розцінив їх як прозелітиські. Те ж стосується і розкольників. Цим засмучені і православні, і Вселенський Патріархат. Вселенський Патріархат визнає тільки канонічну Українську Православну Церкву, очолювану Митрополитом Володимиром. Патріархія схвильована, оскільки ця ситуація не приносить користі Православ’ю. Нам зрозуміла біль, яку переживає Українська Православна Церква: з одного боку, уніати, з іншого боку – така схизма, з третьої – безліч протестантських груп, які займаються широкою діяльністю. Ми молимося, щоб Церква і народ в Україні знайшли шлях, не зрадили традицію IX століття, коли святий князь Володимир приніс Православ’я в цю країну з Константинополя.

– Яким Ви бачите шлях об’єднання православних в Україні?

– Звичайно, об’єднання має відбуватися через покаяння розкольників, через прощення, умиротворення. Канони – це путівник, це орієнтир, який допомагає сучасної Церкви прийняти правильне рішення. І діалог потрібен неодмінно. Сам Бог веде діалог, тому діалог потрібен і нам.

Вісник Прес – служби УПЦ (випуск 51, грудень 2005)