Торгівля УПЦ КП гуманітарною допомогою. Підступи ворогів України чи незручна правда?

Час читання: 7хв.

Дивовижне поруч! 24 березня громадськість України за результатами XIV Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2015» відзначила предстоятеля Київського Патріархату Філарета вдячністю за особистий внесок в розвиток благодійності в Україні. 

Здавалося б, все закономірно – адже “патріарх” Філарет, як істинний патріот, прославився добрими справами на благо своєї Вітчизни, і благодійність в ряду з цими справами займає не останнє місце. Адже всім в Україні відомо, що кожну заощаджену від продажу церковних свічок копійку він та його організація витрачають на допомогу голодним і знедоленим. Ось і автомобіль недавно він придбав не якийсь там дорогий, за мільярди, а зовсім скромний, вартістю всього в 3400000 грн. А відкладені після покупки кошти спрямував все туди ж – на благодійність. Якого ж ще претендента на високу нагороду можна шукати?

Однак далеко не все так райдужно. Дещо дивує те, що організатори конкурсу, приймаючи рішення про переможця, чомусь залишили без уваги інформацію про нещодавній грандіозний скандал, пов’язаний саме із благодійною діяльністю Київського Патріархату. Але ж це не просто скандал, це справжня кримінальна афера, тобто кримінальний злочин. І за цим фактом зараз ведеться слідство.

Нагадаємо, в постанові Солом’янського суду, присвяченому цій події, говориться про те, що Патріарша благодійна місія УПЦ КП з листопада 2015 року до сьогодні ввезла на територію України понад 380 тонн тканин, чоловічого та жіночого взуття, білизни та трикотажного одягу під виглядом гуманітарної допомоги. Згідно з документами ці товари повинні були отримати Дніпропетровська та Луганська єпархії УПЦ КП, щоб поширювати серед мирних жителів зони АТО. Як виявилося, згадані парафії за вказаними адресами вже тривалий час відсутні, а жителі навіть не чули про існування цих релігійних організацій.

За даними слідства транспортні засоби після оформлення на митниці незаконно прямували до Одеси, де товари продавалися на ринку «7 кілометр».

 А з 12 березня 2016 року на все майно Патріаршої місії накладено арешт.

Здавалося б, про які нагороди може йти мова? Хіба що у вигляді конкретних термінів тюремного ув’язнення. Адже цими аферами займалися не якісь там кримінальники, а люди, які мають пряме відношення до релігійної організації, що називає себе Церквою! До того ж Церквою, яка позиціонує себе найбільш патріотичної та «народної» з усіх існуючих в Україні!

Втім, представники Київського Патріархату не розгубилися та опублікували свою версію того, що трапилося, яку організатори Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2015», мабуть, вважали такою, яка цілком заслуговує на довіру. Давайте й ми поглянемо, наскільки переконливими вдалися ці пояснення.

За кілька днів після постанови Солом’янського суду прес-центр УПЦ КП опублікував досить розгорнуту заяву, в якій, зокрема, йшлося про наступне: «Ми усвідомлюємо, що скориставшись нагодою, противники Київського Патріархату і особисто Патріарха Філарета не залишать можливості облити нашу Церкву і Предстоятеля інформаційним брудом. Нехай Бог їм буде Суддею. Ми не можемо виключати й того, що за спиною шахраїв стоять певні сили, які свідомо і професійно готували подібний привід для інформаційної атаки на Київський Патріархат. Проти України ведеться гібридна війна, і ми розуміємо, що боротьба проти нашої Церкви є одним з напрямків діяльності агресора».

 Однак, що ж це виходить – якщо проти УПЦ КП веде гібридну війну агресор, то яким чином він проник в патріаршу резиденцію Київського Патріархату, що розташовується на Пушкінській, 36? Адже засновником Патріаршої місії, яка існує більше року, є якраз Київська Патріархія УПЦ КП! І про цей факт незаперечно свідчать офіційні документи!

eef74b562d1d9c0f663390f5dd5de938

Може, там потрібно поміняти охорону? Адже більше року в резиденції «патріарха» УПЦ КП десь між приміщеннями трапезної і більярдної ховалися ворожі диверсанти, підіслані агресором. Протягом 2015 року ці фірми заробляли мільйони гривень, потирали ручки і мерзенно хихотіли, чекаючи, коли ж їх діяльність нарешті розкриють, і з’явиться можливість «облити Київський Патріархат і його предстоятеля інформаційним брудом».

Дивний збіг, але коли в нашій країні громадян, які називають себе патріотами, «ловлять на гарячому», у них або катастрофічно погіршується здоров’я, або раптово з’ясовується, що їх останнім часом оточували вороги, що діють з підступними цілями – зганьбити цих несправедливо звинувачених, а насправді кришталево чесних і чистих людей.

Та сказати, що цей скандал був несподіваним – не можна. Час від часу до громадськості долинали тривожні непевні чутки щодо діяльності безлічі інших «безсрібників» від Київського Патріархату. І найконкретніші були пов’язані з ім’ям священика, капелана, депутата і справжнього полковника Миколи Гинайла. Його так само, як і Павла Добрянського, Київська Патріархія навіть намагалася забороняти в служінні за деякі, скажімо так, несумісні зі званням священика, дії.

Так, глава інформаційно-видавничого відділу Волинської єпархії УПЦ КП Віталій Собко в інтерв’ю виданню «Слово Волині» заявив: «о.Микола робить деякі зловживання. Був нібито лист від бійців, які нібито підписалися в тому, що батько Микола поводиться негідно як для священика. Це нібито пов’язано з його нечесними діями щодо розподілу гуманітарної допомоги».

Зауважимо лише, що як вже писав СПР, такий лист дійсно існує, і в ньому бійці 14 0МБ без всяких «нібито», а дуже навіть конкретно звинувачують Миколу Гинайла в крадіжці гуманітарної допомоги, яку привозили солдатам волонтери.

Але, мабуть, ці факти в очах керівництва УПЦ КП не є чимось незвичайним, так сьогодні пан Гинайло не тільки відновлений в правах священнослужителя, а й керує благодійним фондом «Матері Божої Неустанної Помочі», чинним, до речі, з благословення митрополита Луцького і Волинського УПЦ КП Михаїла (Зінкевича). Фонд цей нині обходжує довірливих німців і, як стверджує сайт Волинської єпархії УПЦ КП, оперує мільйонними сумами.

Але крім Миколи Гинайла в рядах Київського Патріархату є й інші «гідні» особистості.

У травні 2015 року протоієрея УПЦ КП, главу прес-центру Хмельницької єпархії Сергія Нехамеса (Горбика) рішенням суду Львова помістили під домашній арешт. Влада Білорусі зажадали його екстрадиції, оскільки на батьківщині його підозрюють в шахрайстві та оголосили в міжнародний розшук.

Якщо зіставити наявні факти, то складається дивовижна картина:

  • представники організації, що називає себе УПЦ Київського Патріархату, які не визнані жодною Церквою в світовому Православ’ї, а керівники помісних церков називають їх «розкольниками, які відносяться до Православ’я лише за іменем».
  • закликаючи на словах до миру та взаємоповаги, представники Київського Патріархату провокують захоплення храмів УПЦ, сіючи ворожнечу і ненависть серед українців, а також дискредитують Україну в очах міжнародних правозахисних організацій.
  • проповідуючи серед своїх прихожан немеркантильність та чесність, а також позиціонуючи себе, як «народну патріотичну Церкву», окремі представники Київського Патріархату займаються обманом, крадіжкою і шахрайством.

 А з огляду на те, що УПЦ КП – явний фаворит нинішньої влади, можна сміливо припустити, що описані вище випадки – лише окремі приклади не зовсім, скажімо так, духовної та правової діяльності Київського Патріархату, яким з якихось причин дозволили вийти назовні.

P.S. Окрім того, що керівники «Благодійної України – 2015» відзначили на своєму конкурсі «патріарха» Філарета, спеціальну нагороду оргкомітету отримала також Громадська організація «Eleos-Ukraine» (Синодальний відділ соціального служіння і благодійності УПЦ Київського Патріархату).

У зв’язку з цим напрошується питання – а якщо (не дай Бог) виявиться, що правоохоронні органи України помітять у діяльності й цієї благодійної організації Церкви Філарета деякі, скажімо так, порушення, чи не з’явиться незабаром ще одна заява Київської Патріархії, в якій буде сказано, що «за спиною шахраїв стоять певні сили, які свідомо й професійно готували привід для інформаційної атаки на Київський Патріархат. Проти України ведеться гібридна війна і ми розуміємо, що боротьба проти нашої Церкви є одним з напрямків діяльності агресора»?

Ярослав Нивкин

Схожі публікації