Громади Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, у яких відібрали храми, налагоджують богослужбове життя у приватних пристосованих приміщеннях, і навіть організовують там служби архієрейським чином. Про це розповів в інтерв’ю Інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ архієпископ Хмельницький та Старокостянтинівський Віктор.
«Через день, особливо у вихідні дні, ми дізнаємося, що у тому чи іншому селі, селищі чи місті відбуваються спроби силових захоплень наших храмів, – сказав владика. – Незважаючи на це, наші віруючі зберігають єдність своїх громад, і навіть якщо їхні храми насильно захоплені, вони знаходять інші місця, пристосовують їх під храми, щоб не залишатися без молитви, без Божественної літургії, без єдності з усіма православними християнами. Їх літургійне парафіяльне життя продовжується».
Також владика розповів про Божественну літургію, яку він служив у престольне свято у хмельницькій громаді на честь святого Георгія Побідоносця.
«Люди віддали це помешкання, щоб там могли зібратися віруючі та помолитися. Там, де горне місце, був камін, і вся стіна викладена дровами. І людей було понад сто. У це приміщення не могли поміститися, люди стояли на вулиці. Причащалися, плакали, сльози котилися їхніми обличчями. Їм було боляче від того, що не могли молитися у своєму храмі, тому що його захоплено», – сказав архієрей.
За його словами, «у таких парафіях люди єдині, вони один одного підтримують, їх важко переконати, і це зігріває серце та душу».
«Наше завдання – зберегти наші громади. Якщо люди, у яких відібрали храм, залишаються [в громаді УПЦ] – а це буває майже в кожному випадку, коли храм захоплюють силою – ми маємо докласти всіх зусиль, щоб там тривало богослужбове парафіяльне життя, – наголосив архієпископ. – Ми молитимемося, де буде можливість: і в будинках, і на квартирах, і під дубом у полі, і просто неба, бо люди бажають молитви і хочуть бути вірними Українській Православній Церкві. І я як єпископ робитиму все, що в моїх силах, щоб бути з людьми до останнього, в яких би умовах ми не опинилися».