Голова Синодального Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент дав інтерв’ю німецькому виданню Deutsche Welle, в якому відповів, зокрема, на питання, чому УПЦ лише у 2022 році перестала поминати на богослужіннях Патріарха Кирила. Інтерв’ю опублікував Телеграм-канал Пастырь & Паства.

“До 2022 року з боку Патріарха Московського не прозвучало жодної заяви, що підтримує агресію Росії проти України. І тільки навесні минулого року ми почули з вуст Патріарха Кирила такі заяви, які шокували, я б сказав, не тільки мирян, а й вище духовенство, і єпископат, тому що вони абсолютно резонували з усім тим, що говорив, по-перше, Патріарх до цього, а по-друге, що проповідує нам Євангеліє. Тому що заповідь “Не вбий”, вона однозначна в усі часи і ніхто її не зможе інтерпретувати інакше, ніж як прямий імператив”, – сказав митрополит Климент.

Він додав, що “другий аспект, коли ми говоримо про Україну в розумінні ось тих контурів її карти, яка була з 91-го року, вона, насправді, на сьогоднішній день існує тільки в межах єпархій Української Православної Церкви. І саме завдяки мудрій політиці УПЦ, її керівництва, єпархії, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, дуже великою ціною, дуже складними втратами, але продовжують залишатися в лоні УПЦ. І ті заяви, які декларує Синод УПЦ, в тому числі і про територіальну цілісність України, про підтримку української армії, ініціатив Української держави, ці заяви озвучуються і на території Криму, і на території Донбасу. І я хочу сказати, що замість того, щоб звинувачувати Церкву, а тим більше звинувачувати тих священнослужителів і єпископів, які знаходяться на цих територіях, потрібно навпаки цінувати таку можливість використовувати церковний фактор для реінтеграції цих територій, коли, врешті-решт, ми дочекаємося перемоги і ми зможемо знову говорити про Україну як про цілісну державу, якій вже не загрожуватимуть ніякі дезінтеграційні процеси”.

Владика нагадав, що”українська держава і, зокрема, попередній Президент Порошенко, дуже навіть активно намагався використовувати церковний фактор і взаємодію УПЦ і Московської Патріархії в питаннях повернення військовополонених”.

“І ніхто тоді, власне кажучи, ніяких подібних претензій не виставляв для нашої Церкви, навпаки, ще й давали грамоти від Верховної Ради і від інших державних органів за активну участь УПЦ в миротворчому русі”, – підкреслив митрополит Климент.