Релігійна публіцистка і прихильниця ПЦУ Тетяна Деркач дала інтерв’ю виданню “Обозреватель”, в якому, зокрема, відповіла на питання, яку тактику варто обрати державі у ситуації щодо виселення УПЦ з Лаври: просто почекати, поки парафіяни втомляться стояти біля зачинених храмів, чи застосовувати інші методи.
“Мені складно щось радити нашій державі, яка, як на мене, почала діяти дещо хаотично і досить жорстко. Релігійна сфера – дуже тонка сфера. Віряні – це люди, які в питаннях віри мислять ірраціонально. Іноді віра для них може стояти вище за закон. Таким людям складно чинити силовий опір, тому що створюється картинка насильницького припинення діяльності, насильства над вірянами, ченцями”, – сказала Деркач.
Вона додала, що, таким чином, “створюється образ мученика. Звісно, це одразу створює у правозахисних колах за кордоном враження, що відбувається переслідування християн в Україні. Адже УПЦ декларує себе як найбільшу конфесію. З боку це виглядає моторошно. Дуже багато хто вважає, що це порушення прав вірян”.
На думку публіцистки, проблема полягає в тому, що “всі ці дії не закріплені законодавчо з боку нашої влади. Був законопроєкт про те, як припинити діяльність Московського патріархату, але, наскільки я знаю, його не ухвалили”.
“Те, що зараз відбувається з Московським патріархатом в Україні, притому, що я зовсім не його прихильниця, на мій погляд, дещо виходить за межі адекватності. І, звичайно, цими прогалинами в законодавстві користується керівництво Московського патріархату. Знову ж таки вмикається ірраціональне бажання людей захистити свої святині. Бо Києво-Печерська лавра – це святиня для них”, – сказала Деркач.
Вона вважає також, що влада здійснить спробу “конструктивної домовленості з керівництвом УПЦ. Це було б нормально. Це те, що у нас люблять називати “збереженням обличчя” – щоб вони пішли красиво”.