1. Головна
  2. /
  3. Від редакції
  4. /
  5. Реальність Фанару для УПЦ

Реальність Фанару для УПЦ

Екзарх Константинопольського патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл дав кілька інтерв’ю, в яких звернув увагу на ряд важливих деталей. Вони стосуються теми наміру Константинопольського Патріархату хоч якось вирішити кризу в українському православ’ї, створену главою Фанару, і майбутньої архітектури відносин з УПЦ. На жаль, відповіді прогнозовано невтішні.

Заради відступу варто відзначити, що в Українській Православній Церкві сформувалася окрема група священнослужителів, які вірять у світле майбутнє об’єднаної Церкви, очікуючи, що їхні опоненти від ПЦУ вийдуть зі стану куражу і, якимось дивним чином, стануть рахуватися з бажанням “братії”, що знаходиться у вкрай невигідному становищі. Назвемо їх умовно – “договорунами”. Заради доведення своєї договороздатності, представники цієї групи складають “звернення до Пентархії”, задають” 10 запитань синоду УПЦ”, збираються з опонентами за “круглими столами” тощо.

Варто так само відзначити, що у договорунів сформувалася навіть своя медіапідтримка. Крім численних “братніх” вайбер-чатів, закритих груп в Фейсбук і окремих телеграм-каналів, мають місце так само і непогано розкручені інформаційні майданчики, що позиціонують себе нібито “за УПЦ”, але з деяким постійним шлейфом мазохізму.

Всі ці елементи створюють таку собі внутрішньоцерковну ліберальну тусовку, в яку входять люди, які мають свою (звичайно ж – особливу) думку на все, що відбувається. Фундаментом їх сподівань є вище описана теорія, мовляв, “ось-ось, сядемо, домовимося і нас точно почують”.

Самі того не розуміючи, договоруни ставлять себе в позицію “постійно в чомусь винних” щодо своїх опонентів. У їхньому середовищі часто можна почути звинувачення на адресу священноначалля, східно-української частини УПЦ, Патріарха Кирила, митрополита Павла та багатьох інших. Ну і вони, як частина УПЦ, постійно виправдовуються за всіх перерахованих вище, взявши на себе роль “тих, що визнають провину УПЦ” за всі колишні роки “мук” своїх “співрозмовників”. “Вони, мовляв, бідні настраждалися, 30 років були в “духовній ізоляції”, а раз в УПЦ нікому взяти на себе за це провину, тоді, так і бути, ми звалимо цей “тяжкий хрест” на свої плечі”. На це у відповідь вони отримують лише усмішки від представників ПЦУ, регулярно супроводжувані захопленнями храмів. Але договоруни і тут не зупиняються, виправдовуючи навіть це, ледь не б’ючи себе в груди, як окремі, що розіп’яли Христа, іудеї.

Так от, відповідь екзарха Фанару в Україні адресована, звичайно ж усім в УПЦ, але – в першу чергу, договорунам. “Всі повинні змиритися з реальністю – в Україні є Помісна Православна Церква”, – говорить екзарх Аніщенко. І це, звичайно ж, ПЦУ. А захоплення храмів та інший тиск на УПЦ екзарх чемно називає “забезпеченням державою єдності православ’я”.

І скільки ви не домовляйтеся, не волайте до здорового глузду – все вже вирішено і ніяких проміжних варіантів не передбачається. Тут, до речі, окремі ультраортодоксальні пабліки навіть повідомляють якісь псевдоінсайди про те, що в ПЦУ створять цілий “перехідний уряд” на чолі з Драбинком або ще кимось із перебіжчиків. І навіть дозволять поминати митрополита Онуфрія (така собі криптоунія). Але і це – з паралельної реальності. У ПЦУ підуть на переговори тільки на зручних для себе умовах.

Вони не хочуть бачити вас у своїх рядах переможцями. Вони хочуть, щоб ви були приниженими. Вони не хочуть бути з вами на рівних. Вони хочуть домінувати. Вони хочуть, як старший брат, який схилив молодшого до паління, поплескуючи по плечу, примовляти: “Ну ось! А ти боявся. Будеш мене слухати – ще й пивка дам ковтнути”.

Ось і виходить, що мораль всього, що відбувається в цьому середовищі, можна описати кількома словами з дуже підходящої в цьому випадку байки “Вовк і Ягня”: “Винен ти у тому, що хочеться мені їсти”. Хто в цих процесах” вовк”, а хто” ягня ” – всі здогадалися.

Попередній запис
Київрада заборонила УПЦ проводити будь-які заходи за межами храмів
Наступний запис
Протоієрей Миколай Данилевич прокоментував відверто наклепницьку статтю «Главкому» про діяльність УПЦ в діаспорі

1 коментар. Leave new

  • Олександр
    3 березня 2023, 16:20

    В статті названа реальна причина, чому в УПЦ не йдуть на діалог з ПЦУ: банальна гордість. Бо, бачте, ПЦУ не хоче бачити УПЦ переможцями, а ми так хотіли бути переможцями. Ми ж думали, що “нагнем” їх, а тут вони нас “нагинають”, заставляють нас приєднуватись на їхніх умовах. О горе, нас заставляють визнати наші помилки! Яке об’єднання? То насилля! Ми звикли тільки називатись “смиреннійшими”, а не дійсно так жити!
    Ми так не хочемо. Ми краще почекаємо, влада зміниться і вже ми їх “нагнемо”.

    Ну що ж чекайте, це все так по-християнськи… Істинно УПЦ варте ПЦУ. ПЦУ молот в руках Господніх, яким Він вирівнює всю кривизну і дефекти УПЦ.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее