Русифікація «Київського патріархату»

Час читання: 3хв.

Питання мови є чи не найгострішим в суперечках між прихильниками УПЦ КП та вірянами УПЦ. В «Київському патріархаті» люблять наголошувати на тому, що в УПЦ моляться «мовою окупанта», а от в них – зрозумілою, українською. Спікери УПЦ КП гаряче доводять свій псевдопатріотизм, направо й наліво розповідаючи про проблему російської мови в українському середовищі.

Та чи не є любов до української мови в «Київському патріархаті» лише популізмом? Давайте спробуємо розібратися в питанні.

 В семінаріях УПЦ КП викладають «мову окупанта»

Найперше, що привертає увагу в цій проблемі, є те, що майбутні «патріотичні пастирі» вивчають курс «мови окупанта», тобто – церковнослов’янську, в своїх школах.

Відразу виникає запитання – навіщо «філаретівцям» викладають таку ненависну «староболгарську»? Невже в УПЦ КП припускають, що розкольницька авантюра їхнього патрона колись зійде нанівець і доведеться вступати в ряди «московської церкви»? Що це? Зрада?

В УПЦ КП служать «мовою окупанта»

Напевно, прихильників «Київського патріархату», особливо мешканців західних регіонів, шокує ця інформація, однак – в УПЦ КП моляться церковнослов’янською, цей факт є загальновідомим.

Зазвичай це відбувається там, де українська мова взагалі мало вживана – на сході та півдні України. Однак іноді подібне зустрічається і в центральних областях. Та що там казати – сам «патріарх» читає священицькі молитви у вівтарі церковнослов’янською. Що ж це? Напевно теж зрада!

В УПЦ КП розмовляють «мовою окупанта»

І щоб остаточно розвіяти всі сумніви вірян УПЦ КП, доведемо до їхнього відома ось що – в «Київському патріархаті» розмовляють російською! Цього разу географія «москалів» в УПЦ КП набагато ширша. «Українофоби» підточують фундаменти УПЦ КП від Донбасу до Волині, від Полтави до Сімферополя, розмовляючи ненависною «москальською».

Російськомовні священики УПЦ КП живуть навіть в Рівному, де ненависть до всього російського, в т.ч. мови, просто захмарна. Знову таки – російська – рідна мова Філарета! Що цього разу? Знову зрада?

Популізм заради популізму

Що ж відбувається насправді? Ситуація досить проста – в «патріархаті» звикли пристосовуватись до ситуації, що складається в конкретний момент. Як тільки назріває потреба ненавидіти церковнослов’янську за богослуженнями чи російську у вжитку, «гапони» з УПЦ КП без усіляких сумнівів провокують конфлікти на мовному ґрунті. Загострюючи мовне питання там, де ця провокація безсумнівно спрацьовує, «Київський патріархат» заробляє у власний актив певні відсотки на користь особистої популяризації.

В місцях, де подібні провокації не спрацьовують, тактика духовенства УПЦ КП зовсім інша. Вони спокійно моляться церковнослов’янською і розмовляють російською. Лицемірство представників УПЦ КП доходить навіть до того, що офіційні спікери цієї організації заявляють, що питання це взагалі не принципове.

Що це? Гнучкість? Демократичність? Народність? Ні! Це той феномен, який в християнстві іменують фарисейством. В УПЦ КП спокійно брешуть своїм вірним, «годуючи» їх розмовами про те, що в УПЦ моляться російською. Однак, цей популізм зручний тільки тоді, коли з нього можна отримати якісь дивіденди.

Схожі публікації