1. Головна
  2. /
  3. Новини
  4. /
  5. Чи поділять ПЦУ і греко-католики “шкуру невбитого ведмедя”?

Чи поділять ПЦУ і греко-католики “шкуру невбитого ведмедя”?

Вкрай цікаво розгортаються події навколо Свято-Успенської Почаївської Лаври. Глава українських греко-католиків Святослав Шевчук у кількох недавніх інтерв’ю неодноразово висловлювався про те, що уніати не претендують на храми Києво-Печерської Лаври, проте хочуть “відновити історичну справедливість” і отримати доступ до Почаївської. Про яку “історичну справедливість” йдеться? Справа в тому, що в період з 1714 по 1831 роки Почаївський монастир перебував під владою греко-католиків. Найзначнішим результатом цього періоду стало будівництво Свято-Успенського собору. Саме тому він має такий нехарактерний для православної традиції зовнішній і внутрішній вигляд. Саме ця ниточка, в основному, пов’язує Лавру з греко-католиками.

Однак мовУ про контроль над Почаївською Лаврою невпинно веде також Епіфаній Думенко. ПЦУ, підтримувана владою, вже напевно складає плани про те, як і коли це станеться. Більш того, зовсім недавно глава Тернопільської ОВА запросив Епіфанія здійснити “службу” в Почаївській Лаврі.

І ось представники ПЦУ не витримали, вирішивши діяти за принципом, висловленим колись президентом РФ – якщо бійки не уникнути – Бий першим. Представник відомого в церковному середовищі роду Зінкевичів, – племінник одіозного митрополита ПЦУ Михайла Зінкевича, Микола, який є неформальним лідером Тернопільського осередку ПЦУ, висловився з приводу бажання уніатів потрапити в Почаївську Лавру в стилі ” а вони тут яким боком?!”.

Ми впевнені, що тернопільські греко-католики не залишать без уваги такі заяви представника ПЦУ. Взагалі, щоб розуміти, чим це може обернутися, потрібно пояснити специфіку регіону. Почаївська Лавра, хоч і знаходиться на території Тернопільської області, яка є складовою частиною Галичини, проте історично та етнічно завжди була частиною Волині. Якщо деталізувати географію, то Кременецький район Тернопільської області (де, власне, знаходиться Почаїв) завжди був прикордонним з Австро-Угорською імперією, культурно та етнічно. Більш того, до цих пір цей район відділений ровом від іншої частини Галичини, що було зроблено ще в незапам’ятні часи і зі зрозумілих причин.

Простіше кажучи, Кременецький район Тернопільської області – це не Галичина, а прикордонний район Волині. Недарма саме Почаївська Лавра вважається бастіоном Православ’я на заході країни. У самому Кременецькому районі, на відміну від решти Тернопільської області, вкрай сильні саме проправославні настрої. Історичну пам’ять місцевого населення про шкоду, завдану унією в минулі часи, не вдалося згладити ніякими способами. Більш того, унія завдала нищівного удару по Православ’ю після виходу з підпілля. Тому в ПЦУ прекрасно усвідомлюють, що знаходяться в Галичині на “пташиних правах”. Це й не дивно, враховуючи кількість прихильників УГКЦ на Тернопільщині. У самому обласному центрі, до слова, розташовано близько 30 греко-католицьких храмів.

Але так само не сильні позиції ПЦУ в Кременецькому районі. У Почаєві, наприклад, у ПЦУ тільки 1 храм. А в околицях, скільки б прихильники ПЦУ не захопили храмів в УПЦ, в більшості випадків наші громади змогли відбудуватися і зберегти богослужбову діяльність. У самих греко-католиків 1 невелика капличка в Кременці, а в Почаєві взагалі немає ніяких об’єктів нерухомості. Це пов’язано не з тим, що їм відмовляють в будівництві або у них немає коштів. У Кременецькому районі греко-католикам нікому служити.

Природно, для уніатів вкрай важливо закріпитися в Почаївській Лаврі. На відміну від ПЦУ, у них немає проблем з чернецтвом, і в разі їхньої там появи вони моментально наженуть туди “братів-василіан” з якої-небудь Зарваниці. Просвітницькою діяльністю вони теж вміють займатися набагато краще, ніж в ПЦУ, тому, навіть якщо для обох конфесій в Почаєві будуть створені “тепличні умови”, набагато вигідніше будуть виглядати саме греко-католики. Саме тому так стурбувалися в ПЦУ.

Крім цього, закріпити за собою Почаївську Лавру – справа честі для згаданого вище “митрополита” Михайла Зінкевича, який, без перебільшення, вважає цю частину Волині своєю вотчиною (ймовірно, за родовою ознакою, адже він народився в сусідньому Лосятині).

Що ж стосується самої УПЦ, то в Почаївській Лаврі вона знаходиться в найбільш вигідному становищі. По перше, через те, що основна частина місцевого населення орієнтована саме на Українську Православну Церкву. По-друге, через наростаючий конфлікт між ПЦУ та греко-католиками, який, так чи інакше, набуватиме нових рис. Більш того, Почаївська Лавра – це справжній монастир, з братією, яка міцно стоїть на ногах, і унікальним для нинішнього часу намісником. Все, що їм залишається – це просто займатися своїми прямими обов’язками, виконуючи покликання, а всякі наміри, милістю Божою і покровом Пресвятої Богородиці, будуть зведені такими ось, здавалося б, несподіваними способами.

Попередній запис
Олександр Драбинко розповів журналістам, що маєток на Печерську отримав у спадщину
Наступний запис
Зеленський має намір повністю знищити УПЦ, – The American Conservative

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее