1. Головна
  2. navigate_next
  3. Публікації
  4. navigate_next
  5. Зрив календарної “реформи”

Зрив календарної “реформи”

З більшості регіонів України, де ПЦУ займає тверді позиції, надходять повідомлення про те, що питання про перенесення святкування Різдва Христового з 7 січня на 25 грудня мало зворотний ефект. Фактично, календарна реформа, яку держава і ПЦУ вже кілька років намагаються нав’язати суспільству, зазнає чергового фіаско.

У цьому плані єпархії ПЦУ можна поділити на три частини: 1) категорично відмовилися змінювати календар, 2) прийняли формулу “два Різдва”, 3) взагалі не піднімали цю тему в своєму середовищі.

До першої категорії, як не дивно, відноситься Івано-Франківська єпархія ПЦУ, представники якої на своїх зборах заявили наступне: “Ми святкуємо 7 січня Різдво Христове не тому, що так святкує Росія. Коли католицька Європа переходила на Григоріанський календар, а ми вирішили залишитися на Юліанському календарі, то під Московським царством була невелика частина українських земель. А Московського Патріархату взагалі ще не було. Велика частина сучасної України тоді була під Річчю Посполитою (яка перейшла на Григоріанський календар), а Київська Митрополія підпорядковувалася в той час Константинопольському Патріархату. Святкування за Юліанським календарем дуже довго допомагало українцям зберегти свою окремість, ідентичність, наочно бути іншими від католиків-поляків. А коли в 1918 році антицерковна радянська влада прийняла Григоріанський календар, то збереження Церквою Юліанського було своєрідним опором їй. Тому Різдво Христове – 7 січня — часто називали Українським Різдвом, а 14 січня — українським Новим роком”.

Треба розуміти, що для таких західних єпархій умовно православної ПЦУ, як Івано-Франківська, збереження “старого” стилю є принциповим з точки зору самоідентифікації. Це пов’язано з тим, що вона, як і інші, хоч і проявляє себе агресивно до УПЦ, насправді й сама перебуває у незавидному становищі у відносинах з греко-католиками. Тиск уніатів з акцентом на злиття в одну структуру, підпорядковану Ватикану, стосується і ПЦУ. Тому, чим менше відмінностей між православними та греко-католиками на заході України, тим більший вплив останніх на перших. І якщо хтось із ПЦУ бачить у цьому позитив, то це далеко не всі представники структури Думенка.

Друга категорія являє собою більшість єпархій ПЦУ і більше всіх викликає роздратування у своїх же віруючих. По-перше, це пов’язано з тим, що багато парафіян храмів ПЦУ – це люди, які дуже болісно реагують на будь-які нововведення, особливо стосовно свят. Ці традиціоналісти аргументують свою позицію тим, що” 7 січня святкували Різдво їхні батьки, діди і прадіди”, тому переносити вони нічого не хочуть. Відверто кажучи, саме завдяки їм в єпархіях ПЦУ другої категорії прийнято рішення зробити свого роду перехідний період і святкувати два рази. Але, оскільки саме традиціоналісти складають основну частину парафіян ПЦУ, цей аспект їх так само дратує.

До третьої категорії належать єпархії, що знаходяться на території Східної України. Там навіть не заїкаються про зміну дати святкування Різдва, адже розуміють, що, в такому випадку, до них в храми взагалі ніхто не прийде. Це пов’язано з регіональною специфікою, в контексті якої члени ПЦУ орієнтовані на загальноприйняті традиції більшості. Більшість, звичайно ж, в цих областях відносить себе саме до УПЦ, яка дати святкування Різдва Христового не змінює.

Тим часом, останні соцопитування, – як би їх не намагалися дотягнути до потрібного результату, – показують, що більшість населення країни все таки залишається прихильне до “старого” календаря і не сприймає будь-яких нововведень. У ПЦУ до цього питання додається ще й те, що перехід на новий календар у них проявляється саме в перенесенні виключно дати Різдва Христового. У питанні, наприклад, дати святкування Дня святого Миколая ніяких змін не намічалося. Те ж стосується і теми перенесення Різдвяного посту. У ПЦУ так і не змогли виразно відповісти своїм прихильникам, коли саме їм починати постити перед Різдвом.

Зі свого боку, ми рекомендуємо прихильникам календарної реформи почати з перенесення дати святкування свого дня народження. Якщо вже переходити до практики цивілізованого світу, тоді почніть з себе. Перенесіть день свого народження на 14 днів назад. Неприйнятно? Тоді чому має бути прийнятним перенесення дати Різдва Христового?

Що ж стосується результатів календарної реформи ПЦУ – їх ми дуже скоро зможемо побачити на фото з їхніх храмів під час святкування Різдва як 25 грудня, так і 7 січня. Очікуємо, що фотозвіти вчергове будуть не на користь нововведень.

Сергій Назарчук

Попередній запис
Руслан Стефанчук: Рада ухвалить законопроєкт про релігійну організацію, яка загрожує безпеці України
Наступний запис
Ми напередодні нового гоніння на християн в Україні – Ієрарх РПЦЗ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее

Меню