18 грудня 2022 року в Успенській Святогірській Лаврі спочив єпископ Інокентій (Шестопаль). Преосвященний владика відійшов до Господа на 78 році життя, пишет «Правлайф».

«16 грудня владика Інокентій був присутній на всеношній. 17 грудня, в день пам’яті святої великомучениці Варвари, напередодні своєї кончини, єпископ Інокентій за Божественною літургією причастився Святих Христових Таїн», – йдеться у повідомленні.

Свої співчуття у зв’язку зі смертю єпископа Інокентія висловив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

«Спочилий Владика чимало потрудився на ниві проповіді Євангелія, будучи єпархіальним архієреєм Тульчинської та Конотопської єпархій Української Православної Церкви. Час його служіння на кафедрах ознаменований відродженням єпархіального та чернечого життя, відновленням та будівництвом храмів, розвитком плідної співпраці між духовним та світським керівництвом, діалогом Церкви та суспільства, соціальним служінням, освітою та християнською просвітою», – зазначив Предстоятель Української Православної Церкви.

Його Блаженство звернув увагу, що «покійний владика мав слабке здоров’я та хворів багатьма недугами», але «переносив все з християнським смиренням та упованням на волю Божу».

«Незважаючи на хвороби, єпископ Іннокентій продовжував регулярно звершувати богослужіння, черпаючи в них духовні сили. Роки перебування на покої у Свято-Успенській Святогірській Лаврі стали для нього часом особливої молитви та ствердження у християнських чеснотах», – зазначив Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Чин поховання єпископа Архіпастир благословив очолити вікарію Донецької єпархії митрополиту Святогірському Арсенію, наміснику Святогірської Лаври.

Заупокійне богослужіння з чином відспівування відбудеться в Успенському соборі обителі 20 грудня.

Єпископ Інокентій (в миру Василь Никифорович Шестопаль) народився 8 січня 1945 року в м. Горлівка Донецької області у сім’ї робітника.

Після демобілізації з лав Радянської Армії у 1968 році вступив до Московської духовної семінарії, у 1972 році – до Московської духовної академії, яку закінчив у 1976 році зі ступенем кандидата богослов’я; був залишений в аспірантурі при академії.

У 1975-1977 роках поєднував навчання з роботою референта у Відділі зовнішніх церковних зв’язків.

21 жовтня 1977 року призначений викладачем Одеської духовної семінарії та секретарем Ради ОДС.

21 листопада 1977 року хіротонізований у диякона, 4 грудня – в ієрея.

25 березня 1979 року прийняв чернечий постриг, 23 березня 1980 року зведений у сан ігумена, у 1987 році – у сан архімандрита.

У 1992 році призначений проректором ОДС.

5 жовтня 1994 хіротонізований во єпископа Тульчинського і Брацлавського.

З 30 березня 1999 року – єпископ Конотопський і Глухівський.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 8 травня 2008 року та на підставі власного прохання почислений за штат.

З 4 серпня 2008 року проживав на спокої в Успенській Святогірській Лаврі, де й помер 18 грудня 2022 року, в неділю, о восьмій годині ранку на 78-му році життя.