“І Конституція України (стаття 35), і Міжнародний пакт про громадянські і політичні права допускають легітимні, передбачені відповідними загрозами, обмеження права громадян на свободу світогляду та віросповідання. Тобто Конституція України передбачає, що з метою громадської безпеки, суспільного добробуту, здоров’я громадян право на свободу світогляду може бути обмежене законом. Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації” передбачено, що якщо священнослужителі тої чи іншої релігійної організації притягаються до кримінальної відповідальності за колабораціонізм і колабораційну діяльність, то це є однією з додаткових підстав для заборони діяльності відповідної релігійної організації”, – наголосив Веніславський.

Він також зауважив, що якщо священнослужителі, які є представниками певної релігійної організації, вчиняють протиправні дії, які йдуть на шкоду державному суверенітету і територіальній цілісності України, то до них може бути застосовано кримінальну відповідальність і вони будуть нести юридичну відповідальність вже в кримінально-правовому аспекті. А релігійна організація може бути заборонена у судовому порядку.