1. Головна
  2. navigate_next
  3. Новини
  4. navigate_next
  5. Блаженніший Онуфрій розповів про головні ознаки самостійності УПЦ

Блаженніший Онуфрій розповів про головні ознаки самостійності УПЦ

У суботу, 19 листопада, у соціальних мережах було оприлюднено лист предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія до голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті, датований ще 28 вересня 2022 року. Документ розмістив на своїй сторінці у Фейсбуці історик Андрій Смирнов, який отримав його, у свою чергу, на запит від ДЕСС.

У листі йдеться про те, що Українська Православна Церква отримала самостійність і незалежність у своєму управлінні та устрої 27 жовтня 1990 року відповідно до Грамоти (Томоса) Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II. Зокрема, у Грамоті йдеться про те, що «Українська Православна Церкву, з’єднана через нашу Руську Православну Церкву з Єдиною Святою Соборною і Апостольською Церквою, без соборного рішення всієї Православної Кафолічної Повноти нехай не змінює в себе нічого, що стосується догматів віри та святих канонів».

“У цьому контексті вважаємо за потрібне роз’яснити дане формулювання, яке слід розуміти, що Українська Православна Церква (УПЦ) отримала самостійність і незалежність у своєму управлінні та устрої від Руської Православної Церкви (РПЦ), і через неї також отримала з’єднання з Єдиною Святою Соборною і Апостольською Церквою, тобто з іншими Православними Церквами. Подібне формулювання відображене у «Статуті Православної Церкви України (ПЦУ)», де зазначено, що «Православна Церква України є частиною Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської Церкви та невід’ємно єдиною з Матір’ю Великою Христовою Церквою в Константинополі і через неї з усіма іншими Православними Автокефальними Церквами» (стаття 1 розділ І). З чого можна зробити висновок, що ПЦУ не тільки через Константинопольську Православну Церкву спілкується з іншими Православними Автокефальними Церквами, а ще й є невід’ємно єдиною з Константинопольською Православною Церквою”, – зазначено у документі.

Також зазначається, що “відповідно до оновленого Статуту, УПЦ контактує з іншими Помісними Православними Церквами безпосередньо, і це відповідає практиці, що склалась протягом декількох останніх десятиліть”.

“З приводу наступної частини речення із Грамоти, в якій зазначено, що «…без соборного рішення всієї Православної Кафолічної Повноти нехай не змінює в себе нічого, що стосується догматів віри та святих канонів», то вважаємо за потрібне зазначити, що в цьому реченні мовиться про духовну настанову, яка полягає в тому, щоб УПЦ без соборного (спільного) рішення всіх Православних Церков світу не змінювала в себе Православне віровчення (догмати віри та святі канони). Так як Православне віровчення для всіх Православних Церков світу однакове, і будь-які питання, що пов’язані із ним, повинні вирішуватись соборно, тобто спільно”, – йдеться у листі.

“Таким чином формулювання, що: «Українська Православна Церква, з’єднана через нашу Руську Православну Церкву з Єдиною Святою Соборною і Апостольською Церквою, без соборного рішення всієї Православної Кафолічної Повноти нехай не змінює в себе нічого, що стосується догматів віри та святих канонів», містить духовні настанови щодо дотримання Православного віровчення, та не передбачає будь-якого адміністративного підпорядкування або залежності УПЦ від РПЦ. І це не лише декларативні положення. У практичній діяльності це підтверджується самостійністю та незалежністю УПЦ в прийнятті будь-яких рішень у церковному житті без погодження з РПЦ. Наприклад, Священний Синод УПЦ, який діє у м. Києві, самостійно утворює єпархії та монастирі, обирає та висвячує єпископів і призначає намісників монастирів. Відкриває парафії УПЦ закордоном. А це є одними з головних ознак самостійності Церкви”, – зазначено у документі.

Попередній запис
(З)Єленський і «лаврські пісні про головне»
Наступний запис
Олександрійський Патріарх перервав поминання Патріарха Кирила
Последнее

Меню