Він додав, що координуватися цей процес має місцевим ієрархом за кордоном.

«…якщо відряджається священик, громада повинна його забезпечувати. Або він повинен йти там на роботу і себе забезпечувати, це дуже поширена в Європі практика (коли священик, окрім служби в церкві, ще працює). Адже священик також людина з потребами, тим більше, якщо він одружений і має сім’ю. На жаль, не існує фондів, які займалися б утриманням духовенства» – сказав архієрей Константинопольського Патріархату.

“Окрім того, вірянин, що перебуває на території іншої митрополії, автоматично стає духовним чадом місцевого єпископа. Отже, він не є вірним саме ПЦУ, так би мовити кріпаком, він православний парафіянин місцевої Православної церкви, на території якої він опинився. А православних парафій в інших країнах є багато», – зауважив екзарх.