1. Головна
  2. navigate_next
  3. Новини
  4. navigate_next
  5. «Принц Чарльз давно мріяв відвідати святині Києва». Православ’я у світогляді нового короля Британії

«Принц Чарльз давно мріяв відвідати святині Києва». Православ’я у світогляді нового короля Британії

Новим королем Великобританії 9 вересня 2022 року на засіданні спеціальної таємної ради офіційно буде оголошений старший син новопреставленої королеви Єлизавети ІІ – принц Чарльз (Prince Charles Philip Arthur George of Edinburgh), якому в листопаді виповниться 74 роки.

Попри те, що король Чарльз ІІІ офіційно має сповідувати англіканське віровизнання, він здавна має сильні симпатії та інтерес до східно-християнської традиції.

3 березня 2022 року принц Чарльз і герцогиня Камілла у Всесвітній день молитви за мир в Україні завітали до українського собору Святого сімейства в Лондоні, де висловили свою підтримку членам української громади Великобританії.

Мало хто знає, що у резиденції принца Чарльза в Хайгроуві на стінах завжди висять православні ікони. Одним із улюблених місць паломництва принца Чарльза здавна є Гора Афон. Він часто бував у цьому святому центрі східнохристиянського чернецтва і навіть є офіційним патроном міжнародного британського товариства «Друзі Афона» (Friends of Mount Athos).

Із ініціативи принца Чарльза очолюване ним товариство надавало матеріальну допомогу у відновленні афонських монастирів Ватопед і Хіландар, неодноразово проводило міжнародні наукові конференції, присвячені історії та спадщині Афона (одна з таких конференцій відбулася в Кембриджі 3-5 лютого 2017 року за участі українських делегатів), організовувало паломництва на Святу Гору Афон. Відвідуючи Святу Гору Афон, принц Чарльз іноді зупинявся тут на кілька тижнів. Під час паломництва на Афон, він жив у окремій крихітній келії і вставав о 5-й годині ранку на молитву разом із ченцями.

Спадкоємець британської корони вперше опинився на Святій Горі Афон у1960-ті роки разом зі своїм батьком, герцогом Филипом Единбурзьким. Ходили навіть чутки, що принц Чарльз таємно прийняв православ’я та подумував про прийняття чернецтва, пожертвувавши британською короною. Хоча, ці чутки не мали ніяких підтверджень.

Відомий православний ієрарх і богослов митрополит Діоклійський Калліст (Уер), який був почесним головою як британського товариства «Friends of Mount Athos», так і Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, багато років близько знайомий зі спадкоємцем британської корони, розповідав про щирий інтерес кронпринця до православ’я.

«Спадкоємець престолу принц Чарльз безперечно виявляє найжвавіший інтерес до православ’я і має низку православних друзів, з якими обговорює аспекти православної віри. Він багато разів здійснював паломництва на Святу Гору Афон. Але якби він став православним, це створило б дуже серйозні конституційні труднощі. Тож напевно, що він не може відмовитись від англіканства, але враховуватиме і православний контекст», – розповідав нещодавно спочилий архієрей Константинопольського патріархату.

У 2015 році під час відвідування Києва генеральним секретарем британського товариства «Friends of Mount Athos» Грехемом Спіком ми обговорювали з ним ідею організації приватного паломництва принца Чарльза до святинь Софії Київської, Києво-Печерської Лаври та інших святих місць Києва.

Як розповідав Грехем Спік, який часто супроводжував британського кронпринца в паломництвах на Афон та в інші святі місця, принц Чарльз давно мріяв відвідати святині стародавнього Києва. На жаль, війна на Донбасі та політична нестабільність в Україні тоді завадили цим планам.

Живий інтерес нового короля Великобританії Чарльза III до православ’я пов’язаний з його православним корінням по батьківській лінії. Його батько – герцог Філіп Единбурзький – належав до грецької лінії Ольденбурзької королівської династії та від народження був православним. Мати Філіпа та бабуся принца Чарльза, а тепер британського короля Чарльза III – принцеса Аліса Баттенберг – теж була православною.

Принцеса Аліса активно допомагала Православній Церкві у Греції та інших країнах. Під час окупації Греції німецькими нацистами вона переховувала у своїй оселі євреїв, рятуючи їх від Голокосту. За це згодом її було оголошено «праведницею світу».

Померла мати герцога Філіпа Единбурзького і бабуся принца Чарльза у 1969 році у Букінгемському палаці. Проте перед смертю Аліса Баттенбергвона заповіла поховати її в православному монастирі в Єрусалимі поруч зі своєю тіткою, святою преподобномученицею Єлизаветою (Алісою Гессен-Дармштадтською), яка була вбита більшовиками в Росії 1918 року. Останнє бажання принцеси Аліси було здійснене 3 грудня 1988 року: її останки перенесли до Єрусалиму, до православної церкви в Гефсиманії.

Будучи православним від народження, батько короля Чарльза III лише після шлюбу з королевою Єлизаветою II за британськими законами прийняв англіканське віросповідання. Хоча й надалі він нерідко говорив, що продовжує вважати себе православним.

29 квітня 2011 року, під час одруження сина принца Чарльза, Вільяма, у Вестмінстерському абатстві, де проходила урочиста церемонія, багато спостерігачів та телеглядачів з подивом могли побачити православні ікони. Їхня поява на урочистостях у головному англіканському соборі була не випадковою. Це вкотре демонструвало ставлення до православ’я у королівській сім’ї.

30 вересня 2016 року, під час візиту до Ізраїлю, принц Чарльз відвідав православний жіночий монастир у Гефсиманії. Він відвідав могилу своєї бабусі – грецької принцеси Аліси, а також вклонився мощам святої преподобномучениці Єлизавети, яка є рідною тіткою його бабусі. Взявши участь у православному молебні, високий гість вклонився святиням православного храму та за православною традицією запалив перед іконами свічки.

У березні 2017 року принц Чарльз відвідав у патріаршій резиденції у Бухаресті румунського православного патріарха Даниїла. Під час відвідин вони домовилися про допомогу у реставрації румунського православного храму XIV ст. на честь Успіння Богородиці у місті Кілан. Окрім цього, через проєкт «Швидка допомога для пам’ятників» благодійний фонд принца Чарльза допоміг у відновленні 15 споруд у регіонах Трансільванії та Банату.

Сергій Шумило – доктор теології, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, для Радіо Свобода

Попередній запис
Від обстрілів постраждав монастир Донецької єпархії
Наступний запис
У Чернігівській єпархії заборонені у служінні п’ять кліриків
Последнее

Меню