Сейм Латвії на засіданні в четвер у остаточному читанні затвердив подані президентом Егілом Левітсом поправки до закону про Латвійську православну церкву, які передбачають зміну статусу ЛПЦ, щоб вона діяла повністю самостійно та незалежно, повідомляє interfax.

Як зазначив Левітс, поправки відновлять історичний статус ЛПЦ та виключать будь-яку владу Московського патріархату над Латвійською церквою.

Закон передбачає, що ЛПЦ з усіма її єпархіями, парафіями та установами є повністю самостійною і не залежить від влади якоїсь церкви за межами Латвії.

Також передбачено, що церква письмово інформуватиме канцелярію президента про призначення чи звільнення з посад церковних глав, митрополитів, архієпископів та єпископів. Після цього канцелярія президента оголосить про ці зміни на посадах в офіційному виданні, а також направить цю інформацію до установи, відповідальної за реєстрацію релігійних організацій та їх установ.

В інструкції до законопроекту пояснюється, що таке регулювання дасть змогу перевірити, чи відповідає обрана на посаду особа всім вимогам нормативних актів та інтересам національної безпеки. До 1 жовтня церква повинна повідомити канцелярію президента про чинного главу церкви, митрополитів, архієпископів та єпископів.

Передбачено, що до 31 жовтня ЛПЦ має привести свій статут у відповідність до поправок до закону про статус церкви, внісши до нього необхідні зміни.

Автори законопроекту вважають, що ухваленням поправок до закону Латвія не зачіпає і не втручається у питання церковного віровчення та канонічного права.

На запитання, чи зможе ЛПЦ продовжувати контакти з Руською православною церквою після ухвалення закону, Левітс зазначив на відомі “канонічні зв’язки”, але водночас зазначив, що ЛПЦ не буде пов’язана з російською церквою. Латвійська церква як незалежна Церква може спілкуватись з усіма церквами світу, додав президент.

У Руській православній церкві виступили з критикою рішення депутатів сейму Латвії оголосити про незалежність Латвійської православної церкви.

“Мабуть, вони вірять у політичну доцільність і державну безпеку, що бога не бояться автокефалію проголошувати”, – заявив “Інтерфаксу” радник патріарха Кирила протоієрей Микола Балашов.

На його думку, таке рішення світської влади щодо статусу церкви цілком укладається у загальну логіку прийняття рішень у багатьох європейських країнах.

Він нагадав, що у Німеччині XVI століття був принцип: cujus regio, ejus religio (“чия влада, того й віра”). “Але у ХХI столітті, у Латвії, у світській державі, де Церква відокремлена від держави за Конституцією, де навряд чи хтось зміг би навіть сказати, скільки взагалі православних у Сеймі, – як таке можливо? Перевершили Середньовіччя”, – сказав радник патріарха.