Спроби Фанара присвоїти собі виняткове право дарувати автокефалію є безпідставними. Про це заявив історик Володимир Поляков, коментуючи недавнє інтерв’ю представника Константинополя, митрополита Пруського Елпідофора. Як нагадує  Спілка православних журналістів, митрополит Вселенського Патріархату публічно заявив, що питання надання автокефалії належать виключній юрисдикції Вселенського Патріарха та Священного Синоду Константинопольської Церкви.

Історик Володимир Поляков зазначає, що до самого початку ХХ століття Константинопольській Патріархії доводилось враховувати те, що у більшості країн Старого та Нового Світу православні приходи діяли майже виключно у юрисдикції Руської Православної Церкви.

«Жодних заяв стосовно того, що лише Константинопольський Патріарх володіє правом дарувати автокефалію, тоді не було й близько, – заявив експерт. – Тоді навіть заїкнутись про подібне не сміли ані Фанар, ані решта древніх патріарших кафедр, котрі існували виключно завдяки заступництву за них перед турками з боку російських імператорів та щедрої фінансової допомоги від Росії».

На думку Полякова, після революції 1917 року та подальшого послаблення РПЦ Фанар став збирати під свою юрисдикцію православних Європи та Америки та, в обхід правил IV Вселенського Собору, у волюнтаристський спосіб привласнив собі статус духовного лідера всієї православної діаспори.

Історик нагадав, що напередодні Критського Собору, котрий відбувся у 2016 році, Помісні Церкви домовились про зовсім інше розуміння всеправославного консенсусу в питанні дарування автокефалії.

«Автокефалію вирішили надавати лише у тому випадку, коли всі Помісні Церкви висловлять свою незгоду на цей крок, – зазначив Поляков. – І про жодне визнання за Константинопольським Патріархом права самостійно дарувати автокефалію, котре він сам собі привласнив, не йшлося».

Нагадаємо, 1 липня 2018 року Патріарх Варфоломій заявив, що «Константинополь ніколи не передавав територію України будь-кому». У свою чергу, більшість представників Православних Церков засуджують розкол в українському православ’ї і не приймають його легалізацію у будь-якому вигляді.