Очільник ПЦУ «митрополит» Епіфаній Думенко направив у Варшаву лист з претензіями до Польської Автокефальної Православної Церкви. Цитати з тексту оприлюднив сайт ПЦУ.
Як виходить з листа, в ПЦУ не подобається, що ПАПЦ не визнає прибулих у Польщу представників цієї структури за православних священиків і надсилає відповідні питання на Фанар.
«Ми не бачимо жодної канонічної підстави, окрім суб’єктивної упередженості, яка би перешкоджала встановити між нашими Помісними Церквами звичайний порядок спілкування. На жаль до нинішнього часу з боку Польської Автокефальної Православної Церкви ми не отримали ані відповіді на надіслані нами Мирні грамоти, ані пропозицій щодо діалогу з метою роз’яснити всі питання, які взаємно виникли і продовжують виникати», – говориться в листі.
Таке становище «погіршилося у зв’язку з упередженим ставленням значної частини духовенства очолюваної Вашим Блаженством Церкви до кліру і вірних ПЦУ, які вимушено як біженці опинилися в Польщі, рятуючись від страждань і загроз розв’язаної Росією проти України війни. З болем ми отримуємо свідчення про численні приклади того, як ієрархи і духовенство ПАПЦ не тільки відмовляють у співслужінні священикам ПЦУ, але відмовляють їм навіть у причасті, ставлячись як до нехристиян. Відтак, бувши “гнаними в одному місці вони йдуть в інше”, знаходячи братню допомогу, підтримку і розуміння в Католицькій Церкві, яка надає їм приміщення для звершення богослужінь та церковної діяльності».
«У зв’язку з цим нам абсолютно незрозумілими є скарги з боку ієрархів і кліриків ПАПЦ до Вселенського Патріархату на контакти духовенства ПЦУ з Католицькою Церквою. Якщо Ваше Блаженство чи клір ПАПЦ мають щось спитати нас – ми готові до братнього діалогу. Православна Церква України є автокефальною Помісною Церквою, а не частиною чи структурою Вселенського Патріархату, тому всі питання, які стосуються ПЦУ – просимо найперше ставити перед нами», – пише Думенко.
У ПЦУ кажуть, що «церковна діяльність», яку здійснюють «на тимчасовій основі» в Польщі її представники, «є вимушеною, адже іншого способу задовольнити духовні потреби Польська Церква їм не запропонувала і не пропонує», та пишуть про «братній конструктивний діалог», очікуючи «на таку ж відкритість з боку ПАПЦ».