The New York Times дає свою картину подій, пов’язаних із протистоянням ПЦУ та УПЦ, та позиції влади у цьому питанні. Очевидно, це «експертна» оцінка.
«Тепер церкви, пов’язані з Києвом, активно тиснуть на священиків в іншій церкві, щоб змінили свою канонічність. Спалахнули запеклі сварки. Напруженість настільки глибока, що у травні Українська православна церква внесла поправки до свого статуту, щоб надати собі «повну незалежність та автономію» від церкви в Москві, що є тектонічним розривом багатовікових відносин.
Проте офіційні підозри (щодо лояльності УПЦ, – ред.) залишаються. Наприклад, наприкінці червня західне місто Львів провело одноголосне, але символічне голосування за заборону церкви.
Загалом, проте, українські чиновники заявили, що священики становлять невеликий відсоток із понад 1 400 справ, порушених проти громадян за співпрацю з росіянами. І пан Потураєв, український депутат, визнав, що питання про зрадників усередині церкви стосується окремих осіб, а не є «системною проблемою всього інституту». – пише видання.
Також повідомляється, що «чиновник служби безпеки України, який наполягав на анонімності через делікатність теми, сказав, що близько 200 священиків з Української православної церкви в кожному регіоні країни перебувають під пильним наглядом як потенційні колабораціоністи. Крім них, за словами чиновника, «майже всі» священики церкви були під тією чи іншою формою спостереження».
