Протоієрей Миколай Данилевич: Потрібно спокійно оцінювати, чи буде корисною автокефалія

Час читання: 3хв.

Заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич зазначив, що про надання автокефалії Церкві в Україні найбільше «переживають» ті, хто до храму не ходить і сприймає цей церковний статус як політичний атрибут. Про це повідомляє Перший Козацький.

«Автокефалія – це лише форма існування Церкви в конкретних історичних умовах. Вона може надаватись, може забиратись. Але на духовне життя конкретного вірянина автокефалія Церкви вплинути не може. Чому більше за всіх про автокефалію кричать політики, політично стурбовані люди? Тому, що вони до храму не ходять. Вони сприймають Церкву як атрибут національної ідентичності, атрибут державності, але не сприймають її як інструмент для спасіння людини. Істинно церковні люди повинні ставитись до автокефалії спокійно, та найпершим ставити собі питання, чи надасть автокефалія користь Церкві, чи навпаки – шкоду та новий розкол? Якщо вона буде корисною – Церква її підтримає. В будь-якому разі ми повинні довіряти Церкві та пам’ятати, що за свою історію вона пройшла безліч випробувань. Храми закривали, храми нищили, але саму Церкву знищити неможливо».

Також протоієрей Миколай констатував, що повернення розкольників до Церкви можливе, але згідно з церковними законами.

«Повернення розкольників можливе через повторне Хрещення, миропомазання, покаяння. І те, як це може відбуватися, залежить тільки від рішення самої Церкви… Але є певні обставини, на які Церква не може не зважати. Зокрема, той факт, що родоначальник Київського патріархату є під анафемою, відповідно – з нього знято священний сан, а він, нехтуючи рішенням Церкви, багато років висвячував «єпископат» і «священство» своєї структури. А отже, навряд чи є підстави думати, що можливим є прийняття розкольників у даному сані (те, як вони хочуть). У недавній історії Церкви є приклади. Коли Константинопольський Патріархат приймав до себе УПЦ в США, тобто тих українських розкольників, які мали свою хіротонію через Івана Теодоровича, а той – ще від самосвята Василя Липківського, то Константинополь їх всіх перевисвячував».

Вкотре представник УПЦ наголосив, що все це – питання суто церковні, до них не можна залучати жодні політичні кола.

«Який би не був погляд політиків, це питання – суто церковне, і його має вирішувати саме Церква без жодного тиску політичних кіл… Окрім того, створення паралельної юрисдикції в країні означатиме кінець будь-яких мрій про єдину Церкву. Прихід Константинополя в країну, швидше за все, законсервує це юрисдикційне розділення на віки. Тому в цій ситуації, коли наша Церква виступає проти іншої юрисдикції на своїй території, це відбувається не через те, що вона відстоює «інтереси Москви», а тому, що ми дійсно бажаємо єдиної Церкви з канонічними основами».

Схожі публікації