1. Головна
  2. /
  3. Публікації
  4. /
  5. Митрополит Олександр (Драбинко) про канонічний статус та наявність апостольського приємства в УПЦ КП та УАПЦ

Митрополит Олександр (Драбинко) про канонічний статус та наявність апостольського приємства в УПЦ КП та УАПЦ

Вікарій Київської митрополії Української Православної Церкви митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) в своєму інтерв’ю інтернет-виданню “Укрінформ” прокоментував об’єднавчий діалого між УПЦ КП і УАПЦ, роль в цьому процесі Константинопольського патріархату та підняв важливу тему канонічного статусу УПЦ КП та УАПЦ.

На запитання журналіста про перспективи об’єднавчого діалогу між УПЦ КП та УАПЦ владика Олександр відповів наступне: “Все залежить від формату нової церковної структури. Чи буде вона визнана Константинополем та світовим православ’ям. Який буде її канонічний статус? Що це буде? Помісна Церква або автономна частина Константинопольського Патріархату? Якою буде реакція на створення цієї Церкви світового православ’я? Чи знайде підтримку Московський Патріархат у інших Помісних Церквах? Питань наразі більше, ніж відповідей. Але зрозуміло одне: значна частина кліриків УПЦ після з’явлення «канонічної альтернативи» УПЦ буде поставлено у ситуацію вибору. Дуже важливо і те, щоб об’єднавчі процеси відбувалися на основі канонічного права. У чому відмінність Помісних Церков та сучасного православ’я? Канонічне православ’я — це, умовно кажучи, вивірена впродовж століть гра у шахи. А у православ’ї «альтернативному» — фігури іноді ходять «альтернативно». Завдання діалогу — домовитися про «правила гри». Але ці правила гри мають бути правилами гри у шахи, де кінь завжди ходить подібно до літери «Г»… Іншими словами, дуже важливо, аби українське церковне питання вирішувалося у канонічному полі, на ґрунті канонічної традиції”.

Стосовно канонічного статусу УПЦ КП та УАПЦ митрополит зазначив, що: “Сьогодні багато уваги звертають на проблему канонічного статусу Київського Патріархату та УАПЦ, тобто на те, що їх автокефалія має самопроголошений характер. Але тут є й інша важлива сторона — проблема наявності апостольського спадкоємства у хіротоніях автокефальних ієрархів. Канонічні православні єпископи не можуть тут діяти самостійно, так би мовити, на свій страх та ризик. Відновлюючи церковну єдність в Україні, ми маємо спиратися у цих питаннях на чітку позицію вселенського православ’я. Якщо соборний розум вселенського православ’я прийде до рішення, що хіротонії, здійснені в УАПЦ та УПЦ КП канонічно чинні, я зі смиренням прийму таку позицію і перегляну свої погляди. Але якщо позиція світового православ’я буде іншою, то переглядати свої позиції треба буде нашим братам з автокефального руху”.

джерело

Попередній запис
Так казав Блаженніший
Наступний запис
Позиція Філарета щодо ліквідації УГКЦ: до розколу і після

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее