1. Головна
  2. /
  3. Публікації
  4. /
  5. Автокефальний колапс

Автокефальний колапс

«Взагалі УПЦ може бути автокефальною, але тільки тоді, коли Церква-Мати, тобто Московський Патріархат, дасть відпускну грамоту про відокремлення частини Церкви, якщо ця частина буде визнана Вселенським Православ`ям як«автокефальна. Тільки за таких умов може бути законна, канонічна автокефалія. Коли ж вона проголошується самочинно, без дозволу, без згоди Матері-Церкви, то така автокефалія є незаконною, тобто неканонічною, і вона не може бути визнана жодною Православною Церквою…»

Філарет (Денисенко)

Як відомо, в останніх числах травня цього року відбувся Синод Константинопольської Церкви, на котрому, як очікувалося, мали розглянути питання щодо автокефалії української Церкви. Та цього не відбулося, в силу невідомих причин. Більше того, в журналах Синоду будь-що про Україну взагалі не фігуровало. Перед тим очільник та речник Київського патріархату все активніше заявляли, що «українське питання» уже в стадії завершення, та насправді це далеко від реалій. На попередньому Синоді Константинопольський Патріархат заявив, що буде проводити консультації з Церквами-сестрами щодо України: в даному контексті пройшла лише зустріч з Предстоятелем Елладської Церкви, але й архієпископ Ієронім зазначив, що це питання складне і соборно його зможуть розгялнути лише у жовтні. Тому ніяких серйозних зрушень не було, а тим паче ніхто з офіційних представників Помісних Церков не підтримав ідею «легалізації» українських розкольників.

Більше того, деякі Помісні Церкви, навпаки, засуджують спроби Константинополя втрутитися у справи інших автокефальних канонічних спільнот. Так, зовсім нещодавно Предстоятель Сербської Православної Церкви засудив тих, хто сприяє розкольникам: «…Сейчас мученическая Украинская Церковь, там, где святой Владимир крестил народ святой Руси, оскверняется кощунством раскольников, насилием и кровопролитием… Сербская Церковь полностью поддерживает единство и целостность РПЦ и решительно осуждает действия униатов и раскольников, которые раздирают хитон Христов у купели Киевского Крещения, продавая свой народ врагам веры… всякий, кто помогает украинским раскольникам, это враг не только Русской Церкви и русского мира, но также и всех православных славянских народов и всего православного мира…».

Напевно, ці слова стосуються також і Константинополя, оскільки на останньому засіданні його Синоду була висловлена своя точка зору щодо невизнаної Македонської Церкви, а саме, що Фанар прийме міри щодо врегулювання ситуації на Балканах: «…Священный Синод, собравшийся сегодня под председательством Его Всесвятости, рассмотрел просьбу раскольнической Церкви Скопье, о чем также говорится в письме премьер-министра бывшей югославской Республики Македонии (БЮРМ) Его превосходительства г-на Зорана Заева, о том, чтобы Вселенский Патриархат принял на себя инициативу по возвращению этой Церкви в каноничность под именем Охридской архиепископии. Решено воспользоваться этой инициативой и сделать то, что необходимо в историко-канонических сложившихся условиях в силу прерогатив первенствующего престола Вселенского Патриархата».

Цим самим Фанар акцентує увагу на тому, що буде втручатися у справи інших Помісних Церков, не маючи на це ніяких канонічно-правових підстав.

Що стосується України, то досить цікаву заяву зробив Предстоятель Церкви Чеських земель і Словаччини митрополит Ростислав, проводячи бесіду щодо автокефалії з двома першими президентами Кравчуком і Кучмою: «…Розкол, що виник внаслідок людського егоїзму, може бути вилікуваний тільки через покаяння та повернення до Церкви… нова автокефалія повинна мати всеправославний консенсус…».

Синод Антіохійської Церкви також висловив свою позицію щодо автокефалії: «Он (Антіохійський Патріархат – авт.) призывает к возвращению к принципу консенсуса при решении важных вопросов. Это всегда помогало православию избегать расколов и дробления…».

9 травня Синод Польської Православної Церкви висловив свою точку зору щодо українського питання: «В Украине есть несколько схизматических церковных групп, которые. прежде всего, должны принести покаяние, чтобы вернуться к канонической Церкви. Только тогда можно говорить о признании автокефалии… Согласно мнению Поместных Православных Церквей, автокефалию предоставляет Мать-Церковь только после согласования с Предстоятелями всех Поместных Церквей… Необдуманные и преждевременные решения по делу автокефалии в Украине могут привести к дальнейшим разделениям. В вопросах догматически-канонических не следует руководствоваться политическими соображениями…».

Проте, незважаючи на всі заяви з Фанару, ніхто не може сьогодні назвати дату розгляду українського питання, навіть самі прихильники «автокефалії» досить невпевнено це коментують. Так, отець Кирил Говорун, котрий, власне, і анонсував нещодавно, що томос уже написаний, не береться сказати щось конкретно: «…Навіть на Фанарі не зможуть спрогнозувати дату такого Синоду. Навряд чи є підстави сподіватися, що такий Синод відбудеться швидко. Можливо, він пройде наприкінці червня… Очевидно, має бути створена якась нова церковно-адміністративна структура, якій і нададуть томос… Синод у Константинополі відбудеться ближче до того Собору, який пройде в Україні і який дасть поштовх цьому процесу. Засідання в Константинополі буде прив`язане до цього собору…». Офіційний куратор закордонного відомства Руської Православної Церкви владика Іларіон (Алфєєв) після перемовин з представниками і Предстоятелями Помісних Церков висловлює сумніви, що такий документ взагалі може комусь надаватися, адже це порушує логіку церковно-правову: «…Автокефалия тоже является политическим проектом. Каноническая УПЦ, объединяющая миллионы верующих, Церковь, у которой более 12000 приходов и более 200 монастырей, не обращалась с просьбой об автокефалии… Мне пришлось в последние недели много общаться с главами и представителями Поместных Православных Церквей. Я ни от одного из них не услышал какой-либо поддержки идеи автокефалии в Украине… в ней заинтересованы власти Украины, в ней заинтересованы раскольники и в ней заинтересованы униаты, но каждая сторона по своим соображениям… можно ли на таком кривом основании построить прочный дом… Единство Церкви – это не фантом, но реальность, сохранение которой находится в наших человеческих руках…». 

Сам лідер Київського патріархату, як завжди, видає бажане за реальне. Плюс він таки хоче, щоб Київський патріархат, як яблуко розбрату, внесло розкол серед православних, адже такі ультимативні заяви властиві Філарету: «…Якщо він (Константинопольський Патріархат – авт.) і на цей раз томос не дасть, то це означатиме, що хоч він і Вселенський Патріарх, а впливу не має. А Москва, хоч і не перша, але те, що хоче, те і робить в Православ`ї… Так ось, щоб не допустити того, аби Москва фактично керувала всім Православ`ям, Вселенський Патріарх повинен надати Україні томос… Якщо томосу нам не дадуть, то це означає, що Москва перемогла Вселенського Патріарха, і вона є найвпливовішою Церквою…».

Буквально декілька днів тому Патріарх Варфоломій зробив певні заяви щодо України, однак вони є досить суперечливі, можна їх трактувати двояко: «…Существование раскола (тобто він все-таки визнає, що в Україні є РОЗКОЛ, і це важливо, адже термінологія свідчить про і перспективу майбутніх кроків – авт.) – это аргумент не в пользу того, чтобы оставить с чистой совестью целый народ за пределами церковной истины и каноничности (все-таки Патріарх визнає, що схизматичні структури поза межами Церкви – авт.), отрицая ответственность перед Богом и историей, а скорее стимул для нахождения спасительных и объединяющих решений… Когда Мать-Церковь исследует пути спасения для наших братьев из Украины и Скопье, она исполняет апостольский долг. Наш долг и ответственность состоит в том, чтобы вернуть народы к истине и каноничности Церкви (представники розколу в Україні неодноразово заявляли, що їм ніякої канонічності не потрібно.) А потому то, что имеет Вселенский Патриархат, тем он обладает для пользы всего мира и предлагает это всем без исключения народам…».

Інтрига тільки розпочинається, напевно, в швидкій перспективі ми дізнаємося, що чекає на Україну та світове Православ`я. Ставки надзвичайно високі, а тому рішення повинні бути обдумані.

МАРК ОБНОРСЬКИЙ

Попередній запис
В УПЦ попередили, що прихід Константинополя в Україну законсервує розкол на століття
Наступний запис
Архієпископ Климент (Вечеря): Філарет ніколи не буде керувати жодною з українських Лавр

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.

Последнее