1. Головна
  2. navigate_next
  3. Новини
  4. navigate_next
  5. У Герцеговині вперше відсвяткували день пам’яті священномучеників Житомислицьких

У Герцеговині вперше відсвяткували день пам’яті священномучеників Житомислицьких

У сербському Благовіщенському монастирі Житомисличі, що неподалік Мостара (Боснія і Герцеговина) вперше літургійно відсвяткували день пам’яті священномучеників Житомислицьких – братії монастиря, замученої усташами під час Другої світової війни. 26 червня 2022 року святкову Літургію в обителі звершили єпископ Захумсько-Герцеговинський Димитрій, єпископ Нишський Арсеній та єпископ Далматинський Никодим, пише «Правлайф».

Священномученики Житомислицькі були канонізовані ще в 2005 році, коли освячувався Житомислицький монастир, і тоді ж урочисто зараховані до лику святих, але дату їх вшанування не було визначено. Цьогоріч на Священному Архієрейському Синоді встановлено, що пам’ять звершуватиметься 26 червня, і з наступного року дату внесуть до календаря Сербської Православної Церкви.

Братство Житомислицького монастиря постраждало на початку Другої світової війни. На чолі обителі тоді стояв ігумен Костянтин (Вучурович), якому на момент смерті виповнилося 26 років. У монастирі подвизалися тільки-но рукопокладені ієромонахи Досітей (Вукичевич) та Макарій (Пеяк), послушник Младен Шаран, послушник Обрен Окілевич, якому було всього 18 років, богослови Марко Проданович та Бранко Біланович, а також їхній гість – архідиякон із Мостара Володимир (Чейович), котрий прибув до обителі з Чорногорії, рятуючись від війни.

У 1941 році, після створення Незалежної держави Хорватія, насельники Житомислича та всі, хто на той момент перебували в монастирі, були викликані до місцевої комендатури Мостара. Там їх пов’язали, катували. Архідиякону Володимиру (Чейовичу) запропонували піти, бо він не належав до братії, але він відмовився залишати ченців і постраждав разом із ними. Усіх мучеників хорватські усташі відвезли до прірви Відонья, що знаходиться над Білетич-полем, скинули в глибоку яму та засипали камінням.

«Настільки молоді, вони ні для кого не становили загрози, жили в мирі зі своїми сусідами. Однак життя своє закінчили так, як і більшість наших людей із долини Неретви та інших місць на території Незалежної держави Хорватія, де мешкали православні серби», – розповів настоятель монастиря Житомислич ігумен Данило (Павлович).

За його словами, митрополит Владислав намагався гідно поховати мучеників ще у 1960-х роках, проте комуністична влада цього не дозволила. Лише 1991 року тіла мучеників було піднято з ями і поховано в гробниці над монастирським храмом. Проте спокою їм не було. У 1992 році, під час громадянської війни в Боснії і Герцеговині, монастир був зруйнований, а нові мучителі кинули у гробницю вибухівку. На сьогодні збереглася лише частина святих мощей, які покладені в ковчег і зберігаються у храмі перед вівтарем.

«У 2005 році вони були проголошені мучениками за те, що загинули двічі, і відтоді ми їх шануємо, співаємо на їхню славу на кожній Літургії та молимося їм як нашим небесним покровителям», – зазначив ігумен Данило.

За його словами, протягом століть монастир Житомислич та його братія завжди поділяли долю свого народу. Є записи османських часів, які свідчать, що чернечій братії було важко переносити турецький гніт, але письменники-мандрівники, гості монастиря, завжди дивувалися з того, як він виглядав у ті лихоліття, як ченці намагалися зберегти свою обитель. Вона була школою грамотності для сербських дітей, підтримувала міцні зв’язки зі Святою Горою Афон та Росією.

«Монастир Житомислич завжди був маяком для нашого народу та розділив долю народу. Він був абсолютно розграбований і занедбаний під час обох останніх воєн, проте завжди так чи інакше оновлювався і залишався свідчити народам, які живуть по-сусідству, про істинну православну віру, віру довіри, віру християнську та євангельську», – підсумував ігумен Данило.

Попередній запис
«Релігієзнавець»-прес-офіцер ТРО заявив, що Предстоятель УПЦ «30 років працював, щоб принести в Україну війну»
Наступний запис
Протоієрей Миколай Данилевич відвідав новостворену громаду УПЦ в Лейпцигу
Последнее

Меню