У прифронтовому селі Шевченкове Миколаївської області внаслідок постійних обстрілів з боку російських військ часто виникають пожежі. Від вогню населений пункт рятує клірик Миколаївської єпархії УПЦ протоієрей Павло Саган. Також через відсутність влади на місці священник виконує функції старости і дбає про жителів села. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
У селі Шевченкове немає світла, зв’язку й води. Люди генератором качають сусідню «вежу» та набирають воду в бочки, щоб гасити пожежі, які виникають внаслідок обстрілів російськими військами. Керує процесом настоятель місцевого храму Української Православної Церкви протоієрей Павло Саган.
«У нас вже є своя бригада активістів-пожежників. Привіз їм пожежні костюми, каски, роздав солярку. Пожежна машина була в громаді, в сусідньому Лучі. Там її завалило. Місцеві активісти розгребли каміння, відкопали, передали нашим хлопцям», – розповідає священник.
На кожен «приліт» протоієрей Павло Саган виїжджає на машині чи велосипеді, щоб оцінити небезпеку. За потреби викликає пожежників-волонтерів.
Кількість обстрілів у селі буває настільки великою, що місцеві мешканці не завжди можуть поховати своїх загиблих рідних. Близько 45% села зруйновано, постраждав і храм в ім’я святителя Іоанна Златоуста, в якому служить отець Павло.
Попри це священник не лише не покинув паству, а й взяв на себе організаторські функції та дбає про забезпечення місцевих жителів усім необхідним.
«Старосту взяли в полон. Отець Павло замість старости став опікуватись виживанням села. Його двічі контузило, неодноразово поранило осколками», – розповідає волонтер Георгій.
Священнослужитель організував п’ять точок видачі гуманітарної допомоги та декілька укриттів. Для реалізації активного соціального служіння він співпрацює із волонтерами, які привозять у село продукти.
