Спікер УПЦ протоієрей Миколай Данилевич в інтерв’ю Інформаційно-просвітницькому відділу Української Православної Церкви розповів, на яких принципах формуються парафії УПЦ за кордоном. А таких громад вже відкрито десять. При цьому місія священика за кордоном – не чекати у храмі, а самому звертатись туди, де багато біженців, де вони потребують підтримки.

«У нас є принцип, що ми відкриваємо парафії нашої Церкви тільки в тих країнах, де немає автокефальних Православних Церков, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії, Португалії, Франції і т. п. Якщо мова йде про Європу, то це близько 19 країн. Однак, ми не відкриваємо самостійно наших громад в таких країнах як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Сербія, Румунія, Греція, Албанія, тому що там є Помісні Православні Церкви і це канонічна територія тих Церков. До речі, деякі зі згаданих Церков вже просили нас надіслати українських священників в їхню юрисдикцію для опікування нашими вірними, або звертаються за благословенням тому чи іншому священнику, який вже виїхав туди, залишитися служити в лоні тієї чи іншої Православної Церкви.

Але й з тих країн українці також можуть звертатися до нас, якщо матимуть потребу в українській громаді. За погодженням з певною Помісною Церквою, з повагою до її канонічної території, буде створена українська парафія в юрисдикції тієї чи іншої Помісної Церкви: Сербської, Польської, Румунської. Ці юрисдикційні питання легко вирішуються. Помісні Церкви йдуть нам на зустріч. Ми підтримуємо конструктивні стосунки з Помісними Церквами. Головним критерієм є духовна користь для наших людей, які виїхали, і допомога їм. А форма організації релігійної громади завжди знайдеться», – каже клірик УПЦ.

При цьому через наплив біженців з України збільшуються і Помісні Церкви цих держав.

«Один польський священик якось сказав мені, що в останні місяці «наша Церква збільшилася вдвічі». Хоча я думаю, що навіть більше, ніж вдвічі. Дійсно, там є наші священики, які виїхали, і їх немало, і там вже служать на існуючих парафіях Польської Церкви. Ми перебуваємо в контакті з Польською Церквою з цих питань», – пояснив спікер УПЦ.

«Десь ми звертаємося до православних – наприклад до румун чи до сербів, які надають нам свої храми, якщо в них є така можливість. Десь звертаємося до католиків і протестантів. Вони також надають нам свої храмові приміщення. По-третє, це можуть бути і пристосовані приміщення, наприклад якийсь зал тощо. Православний священник приходить з антимінсом, який видає єпископ, а також з церковним начинням, і може звершувати богослужіння. Це цілком допустимо. Також, в окремих випадках можна будувати храм. Але слід розуміти, що це дуже затратна справа, особливо закордоном. Вже коли певна парафія існує тривалий час, то в перспективі це можливо… Незабаром, думаю, ми опублікуємо адреси і контакти тих релігійних громад, які вже є, а також будемо публікувати новини про діяльність тих парафій, які уже сформовані і діють.

Хотів би ще раз звернутися до наших співвітчизників. Браття і сестри! Найперше просив би всіх вас вбачати Промисл Божий в цих випробуваннях, не втрачати віру в Бога, не впадати у відчай, а навпаки, шукати Його і бачити сліди дії Бога скрізь, в тому числі й закордоном. Також, якщо ви бачите, що в місті чи країні вашого перебування є багато наших співгромадян, які хочуть і можуть організувати громаду, звертайтеся у будь-який спосіб в Київську Митрополію, пишіть на адресу канцелярії Київської Митрополії, Відділу зовнішніх церковних зв’язків, пишіть мені на Фейсбук, виходьте на зв’язок», – закликав протоієрей Миколай.